79% українців обрали собі сімейного лікаря та підписали з ним декларацію. Водночас 20% сказали, що цього ще не зробили. Найбільше таких пацієнтів у західних і східних регіонах серед жінок і літніх людей. На півдні та у Києві третина ще не підписали угоди з терапевтом. Такими є результати опитування соціологічної групи "Рейтинг".
20% опитаних вважають, що за останні 2 роки якість державних медичних послуг покращилася. Також 37% побачили погіршення, 32% вважають, що нічого не змінилося, 12% - не змогли відповісти.
Чверть опитаних добре оцінили рівень як первинної, так і вторинної медицини. Третина вважає, що ці рівні української медичної сфери у задовільному стані, більше чверті – у незадовільному чи жахливому. Краще оцінили зміни у якості медичних послуг і різні рівні медицини молодші та заможніші респонденти.
82% знають свого сімейного лікаря або терапевта, 18% – не знають. Найвищий рівень обізнаності у західних регіонах - 89%, у Києві та на півдні - 74-72%. При цьому жінки краще обізнані про сімейного лікаря, ніж чоловіки.
70% тих, хто вже уклав угоди з сімейним лікарем, задоволені ним. 12% висловили невдоволення, 16% вагалися із оцінками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Головне не відкотитись назад" - розповіли про найважливіші реформи за 5 років
Третина опитаних помітила, що після укладання контракту лікар став уважнішим і ввічливішим. 18% сказали, що було легше потрапити на прийом, а 20% - не побачили жодних змін після укладання договору.
- З'явився ринок послуг, на якому з'явилися гроші. Тепер вони йдуть на пацієнтів, - каже експерт Реанімаційного пакету реформ Тимофій Бадіков. - Раніше серед медичних закладів була конкуренція за фінансування та пацієнтів, тому багато грошей "йшло" до кишень. Зараз лікарні отримують гроші за виконану роботу.
Яка ситуація зараз із медичною реформою?
Українці бачать зміни у первинній медицині. Тобто йдеться про лікарів, які не можуть зробити операцію. Третинна ланка за реформою поки не працює. Медичні заклади не готові до впровадження. Водночас респондентів не питали про те, чи була в них операція після реформи. Тому не можемо оцінити цю ланку.
Реформа дає позитивні результати у первинній медицині, але це лише початок. Щоб побачити зміни на всіх рівнях, потрібно хоча б десять років.
20% опитаних вважають, що після реформи медицина покращилася. Це мало чи багато?
Ці цифри ні про що не кажуть. Бо "покращення медицини" є не тим самим поняттям для різних верств населення. Одні тішаться, що у реформі є переваги для молодих сімей з дітьми. Водночас старші люди можуть скаржитися, що тепер "швидка" не приїде на будь-який виклик.
Що є головним ступором при просуванні реформи?
Пацієнти мають різні потреби. Тому немає чіткого індикатора, за яким має розвиватися реформа. У регіонах люди по-різному ставляться до неї. Виникла проблема з махінаціями, якими стали займатися головні лікарі. Наприклад, людина може бути записана в одній лікарні, а її ім'я заради фінансування вносять в ще одну.
Реформа зараз на рівні стартапу і виникає безліч нюансів, з якими раніше не стикалися лікарі та пацієнти.
З 1 січня 2018 року принцип "гроші ходять за пацієнтом" запрацював для первинної ланки медичних працівників. Для пересічних українців це означає, що після оголошення міністерством охорони здоров'я так званої приписної кампанії вони мали знайти собі сімейного лікаря або терапевта чи педіатра для своєї дитини і підписати з ним угоду. При цьому послуги первинної ланки - безкоштовні.
У разі переїзду чи незадовільного сприйняття якості медичних послуг людина зможе укласти договір з іншим лікарем. У разі потреби українці можуть звертатися до фахівців там, де їм це буде зручно. Скасували відвідування лікаря за місцем реєстрації чи проживання.
2 
35413
Коментарі