Вінничанка 68-річна Зінаїда Знатнова дев"ять років випробовує ліки на собі. 1995-го в жінки виявили хворобу Паркінсона. Відтоді бере участь у трьох програмах із дослідження медикаментів.

— Мені приємно, що допомагаю науці розробляти ліки, — розповідає Зінаїда Мефодіївна. — Основний стимул — вони мені поможуть. При моїй хворобі з кожним днем ти менше рухаєшся, доки не злягаєш зовсім.

До обласної психлікарні імені академіка Ющенка Знатнова прийшла за черговими ліками.

— Нинішні таблетки не дають ефекту, а нові будуть в аптеках за десять років, — розводить руками. — Якщо мені погіршає, лікарі одразу виявлять побічні ефекти. Кілька разів на місяць безплатно роблять обстеження.

Знатнова заходить до кабінету Геннадія Московка, 29 років. Він — асистент кафедри нервових хвороб Вінницького медуніверситету. Жінка отримує ліки, які прийматиме шість разів на день.

— Почуваюся краще, коли приймаю ці препарати. Уже ходити не могла. Почала приймати — за хлібом пішла. Руки перестали тремтіти.

За досліди хворі не отримують грошей.

— Це для чистоти експерименту, щоб люди не підігравали тим, хто більше платить, — каже Московко. — Хворі під постійним наглядом. Їм безплатно проводять діагностику.

Клінічні дослідження відбуваються в чотири стадії. Першу через дороговизну в Україні не проводять. Піддослідним платять гроші, по 18 разів на день беруть аналіз крові, постійно обстежують.

Зінаїда Знатнова бере участь у другій стадії досліджень. У ній задіяні дві групи людей. Одним дають "пустишки", іншим — пігулки. Ніхто не знає, кому що дісталося.

У третій фазі беруть участь тисячі людей із різних країн. Препарат має довести ефективність порівняно зі стандартними аналогами.

Четверта фаза триває після виходу препарату у продаж. Якщо тривалість життя пацієнтів збільшиться, розробники  претендуватимуть на державну дотацію.

×