Київська вчителька Лариса Довгань, 48 років, декілька років страждає від постійного болю в спині та животі. Весь цей час приймала різні ліки, котрі не завжди допомагали.

— Спочатку трохи поболювало, не звертала уваги. Потім біль посилювався. Почала пити таблетки, але не проходило. Зараз нібито болить усе тіло. Відчуваю, наче по мені бульдозер проїхався. Не маю ні сил, ні енергії. Була в невропатолога, кардіолога, гастроентеролога. Сказали, що в мене запалені нерви. Виписували ліки, але легше не ставало. Усе дратує, постійно плачу. Хочеться померти.

Біль — це сигнал організму про те, що в ньому виникли неполадки, пояснює столичний лікар Олексій Бурдейний, 40 років.

— Больові відчуття можуть бути сильні. Звикнути до них важко, а жити повноцінним активним життям неможливо. Коли біль турбує місяцями і роками, життя не в радість. Тому хронічні больові синдроми визивають депресивні стани. З іншого боку, депресія також може бути причиною появи болю.

— Так буває, наприклад, при розсіяному склерозі. Атака вірусної інфекції або збій в імунній системі призводять до пошкоджень у нервових волокнах. Тоді починають плутатися сигнали в них, і людина може відчувати біль навіть від простого дотику. Якщо при гострому захворюванні біль грає роль пожежної сигналізації, то при хронічному — є окремою самостійною проблемою. Тому й лікувати слід як хворобу.

Найчастіше сімейним лікарям скаржаться на дискомфорт у попереку.

— Пекучий біль ніби пронизує електричним струмом. Німіють і терпнуть ноги, є відчуття повзання мурашок. Тому лікар має розрізнити хвороби кістково-м'язового апарату хребта від захворювань спинного мозку, корінців і нервів. Причини болю можуть бути пов'язані й із віковими змінами будови хребта, травмами, пухлинами.

×