понеділок, 11 лютого 2008 14:58

У селі Коньковому лікуються джерельною водою

Автор: фото: Ірина ГЕРМАНЮК
  22-річний Сергій Комогородцев живе і працює в Донецьку. Цього року він вдруге приїздив до Конькового Тельманівського району на Донеччині, щоб покупатися в лікувальному джерелі. Чоловік каже, що ця вода дає заряд позитивної енергії
22-річний Сергій Комогородцев живе і працює в Донецьку. Цього року він вдруге приїздив до Конькового Тельманівського району на Донеччині, щоб покупатися в лікувальному джерелі. Чоловік каже, що ця вода дає заряд позитивної енергії

До джерельної купальні, що в селі Конькове Тельманівського району на Донеччині, постійно їдуть сотні людей. Тамтешнє джерело Богородичне славиться лікувальною силою. Його насичують підземні води сарматських вапняків, яким понад 13 млн років. Сюди з"їжджаються з усієї України і з ближчих до неї районів Росії. Цьогоріч до купальні вирівняли дорогу.

18-річна Олена Денисова із села Свободне, що неподалік Конькового, торік приїжджала до купальні лікуватися від грипу.

— Я рідко хворію. Але якщо застуджусь, то лежу довго. Того разу хвороба теж затяглася. Це було напередодні Водохреща. Батько привіз мене сюди з температурою 39 градусів. Я трохи вагалася, але у воду залізла. Наступного дня була здорова. Цього року з нами купалася мама. Має хворі суглоби і сподівається  підлікуватися.

Ті, хто приїздить до озера, кажуть, що відчули цілющу силу води. 35-річна Наталя з Маріуполя торік теж купалася застуджена, із температурою 38°С. Жінка запевняє, що того ж дня застуда майже повністю минулася. Цього року Наталя знову приїжджала, бо скаржиться на слабкий імунітет. Її чоловік Денис каже, що процедура додає бадьорості.

— Протягом року вода в купальні плюс 10. На морозі у ній краще грітися, ніж мерзнути, — жартує він.

За півкілометра від купальні є Свято-Преображенський храм, зведений 1864 року. Купальню кілька років тому збудували його прихожани. У церкві зберігається книга з відгуками. Люди дякують за зцілення й описують свої історії. Одна жінка, наприклад, написала про швидке загоєння гнійних ран. Інша, що минулися болі у спині.

Батько привіз мене сюди з температурою 39 градусів

Водоймище має в діаметрі 3–4 м, огороджене шифером. Води в ньому — дорослому по пояс. Дно вислане клейонкою, що притиснута каменями. До купальні веде вхід через дерев"яну роздягальню. У ній гачки для одягу, лавки, полички зі свічками та іконками. Перед входом люди хрестяться.

На Водохреще до Конькового з"їжджається багато людей. Купання розпочинається після нічної служби. Стаю в чергу об 11.00. За 30–40 хв. позаду збирається  близько сотні охочих. Чоловіки, жінки, діти й старі заходять купатися разом — по сім-вісім осіб.

Валентина Ткачова, 25 років, приїхала з Донецька. Купається вперше. Показує червоні від холоду руки. Тримає для купання нічну сорочку. Каже, що у купальниках не можна. Заходимо до купальні разом. Жінки — у білизні, сорочках, деякі без одягу. Тричі занурюються з головою. Дехто починає емоційно кричати. Роблю так, як усі. Купаємося зо 2 хв.

Валентина ділиться враженнями:

— Тіло пече, наче вогнем, але не холодно. Лише ноги мерзнуть.

Після купання люди поспішають до машин. Деякі, обмотані рушниками, фотографуються. Навколо джерела багато забутого одягу: шкарпетки, колготки, майки. Коли тіло мокре, одягатися важко.

Люди гріються біля авто. У відкритих багажниках — випивка й закуска. На одній з машин російські номери. Біля неї п"ють коньяк. Чоловік показує, що набрав додому 30 л води із джерела. Везе батькам, щоб лікувалися.

Зараз ви читаєте новину «У селі Коньковому лікуються джерельною водою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі