— У секон-хенді одягаюся зі студентських років. Жодного разу не було проблем. Доки не підчепила там одежні воші, — розповідає львів'янка 30-річна Уляна Левчук. — Тіло почало щось кусати, наче під шкірою повзало. Пропав спокій і вдень, і вночі. Уже боялася дітей із канікул від мами забирати.

— Пішла до дерматолога. Той одразу впізнав платтяну вошу. Порадив усе виправити в окропі й самій помитися в гарячій воді. З речей воші вигнала, а на тілі вони так і сиділи. Тому себе з чоловіком обприскала дихлофосом.

Одежні воші мають сіро-жовтувате тіло розміром 2–5 мм. Передаються через поношені речі, лавочки в парку та сидіння в транспорті.

— Платтяна воша не живе на тілі людини. Переважно на одязі та постелі, — каже столичний дерматолог Ігор Мисливий, 40 років. — Найперше комахи лізуть під бюстгальтери, труси, манжети та комірці. Оминають слизькі тканини, бо сповзають. Добре кріпляться на речах із бавовни та льону.

Живляться кров'ю. Від чого по тілу виникають висипи подібні до алергічної реакції. Найчастіше бувають на спині, шиї, плечах, стегнах, талії та попереку.

— Найбільше паразити кусають уночі. На ранок пече все тіло. Особливо на шиї та під пахвами.

Укуси треба одразу обробити господарчим милом. Прикласти марлеву пов'язку та піти в лікарню. Якщо роздерти до крові, можна занести інфекцію. Рани починають гнити, шкіра стає сірувата. Лікар призначає креми чи мазі. Паралельно варто випрати одяг за температури 90 градусів. Попрасувати його та постіль. Інакше вдасться вивести дорослих комах, але залишаться їхні яйця. Вони міцно прикріплені клейким секретом. Личинки вилуплюються і гріються біля тіла людини.

×