— Спочатку пухирі помітила в роті. Тоді вони з"явилися на тілі. Я злякалася, розстроїлася. Побігла до лікаря. Він сказав, що це пухирчатка, — згадує 40-річна Ірина Самойленко з Черкас.
Жінка в спортивному костюмі коралового кольору сидить на лікарняному ліжку. Із руки в руку перекладає мобільний телефон, хвилюється. Самойленко працює завідувачкою відділу в супермаркеті. Коли потрапила до лікарні, усе тіло було в ерозії.
— Пухирчатка — хронічне захворювання шкіри, — каже головний лікар Черкаського обласного гастроентерологічного диспансеру Костянтин Осауленко, 52 роки. — Причина виникнення невідома. Розрізнюють кілька видів пухирчатки: листовидну, вульгарну, вегетуючу та себорейну.
За хвороби призначають інвалідність. Вона не передається іншим. Найчастіше на пухирчатку страждають люди 40–50 років. Більше жінки, ніж чоловіки.
Тіло хворого вкривається пухирями різних розмірів. Вони наповнені прозорою рідиною. Коли пухирі лопають, на їх місці з"являються ерозії, які вкриваються кіркою. Лікування триває від двох тижнів до чотирьох місяців. Щороку в Черкаському диспансері проходять курс терапії до 20 осіб.
— Лікуємо гормональними та імунними препаратами. Даємо вітаміни. Готуємо спеціальні розчини й робимо примочки. Потрібно кілька років, щоб цю хворобу вилікувати. Такі хворі в нас на обліку постійно, — пояснює Костянтин Федорович.
Лікар наголошує, що після лікування треба дотримуватися дієти: не їсти гострого, копченого. Бажано вживати більше сиру, печеної картоплі й гарбуза. Треба берегтися сонця. Хворим протипоказані фізичні навантаження.
— Хочете мати менше проблем зі шкірою — не зловживайте миттям у душі. Бо милом людина змиває водно-ліпідну плівку, яка захищає шкіру від багатьох напастей. Чим частіше ви приймаєте душ, тим менші захисні властивості шкіри. Тому її треба підкислювати. Розведіть у воді кілька ложок оцту та сполосніть себе, — радить лікар.
2 
35413
Коментарі
1