Микола Климчук лікує кислою капустою

 

"А гонде йдіть до Климчука через могилки, — хлопчина на велосипеді показує рукою на синю браму в селищі Корець на Рівненщині. — Там повернете, і хтось покаже".

Щодня місцеві вказують стежку до лікаря-самоука, який 20 років тому вилікувався від раку кишечнику. Біля паркану 64-річного Миколи Климчука — велосипед і кілька автомобілів. Із двору до машини прямують двоє жінок.

— Із Житомирщини приїхали, — каже одна. — Тітка з нашого села вилікувалася від раку за його рецептами. То ми хвору матір привезли.

Климчук переконаний, що рак має грибкове походження. Пропонує хворим переглянути своє харчування і розпочати загальне окислення організму. Так він вилікувався сам. 1987 року Микола Дмитрович працював санітарним лікарем Корецької районної санепідемстанції. Тоді в нього виявили рак товстого кишечнику.

— Мені було важко ходити, — розказує лікар. — По стінах пересувався. Знав, що помру. Синочок Миколка тоді мав шість років. Крехтів, бідний, допомагав мені ноги переставляти. А на пальці ще й грибок напосів — спати не міг, так свербіло! Усі протигрибкові препарати перепробував. Зупинився на трихополі. Грибок вилікував. І рак почав відступати. Лікарі не вірили. Бо їх учили, що рак — це вірус, а не грибок. Отоді я вперше засумнівався.

Микола Климчук почав читати медичну літературу. Дізнався, що російський хімік Тамара Свищова теж відстоює грибкове походження раку.

— Я подумав: а чого боїться грибок? — веде далі Микола Дмитрович. — Кислого середовища! Підібрав оптимальну систему харчування. Треба їсти більше квашеної капусти, кислих огірків, помідорів, яблук. Вони спалюють зайвий жир в організмі, сприяють травленню.

Климчук одужав і порадив сусідові Степану, який мав рак легенів четвертої стадії, лікуватися трихополом. Чоловік, який за прогнозами лікарів мав би померти за кілька місяців, прожив ще три роки. Перед смертю рубав дрова.

Микола мій грошей із людей не бере

— У квашених продуктах утворюються природні кислоти. Вони борються зі збудниками хвороб, — каже Климчук. — Якщо сім"я заготовлятиме на зиму три бочки з квашеною капустою, огірками та яблуками, то житиме до 80–90 років. І здоровим людям раджу кожні 20–30 хвилин окислювати організм: з"їдати кільце лимона, яблуко, квашений огірок чи помідор.

Нині Микола Дмитрович на пенсії. Однак працює у cанстанції лаборантом. Дружина Галина Миколаївна, 67 років, теж пенсіонерка. Мають 25-річного сина Миколу. Він священик, живе з родиною в селі Іскра Рівненського району.

— Ой, люди їдуть і їдуть! — розповідає Галина. — Тут черга з усієї України. Маємо листи від академіків і науковців з Іспанії, Казахстану, Росії. Про нього та його методику в білоруській газеті писали — нам присилали. Микола мій грошей із людей не бере: сам вилікувався, то й допомагає безплатно.

— З Івано-Франківська була дівчинка, — додає Микола, — на цукровий діабет хвора. Батьки почали годувати її за моєю методикою. Цукор у крові нормалізувався, а вона вже й інсулін приймати почала. Значить, то грибок уразив підшлункову.

20 років Микола Дмитрович їсть лише капусняк, щавлевий борщ, лимони. До кожної страви додає оцет. До його щоденного раціону входять варена квасоля, житній та пшеничний хліб, сире сало, м"ясо та часник. Не їсть солодкого, маринованого, смаженого, копченого, борошняного, не п"є горілки.

Розповідає, що його методика допомогла Марії Лахтюк із Луцька вилікувати рак оцтовими ваннами та компресами. А жительку села Черниця з Рівненської області Параску Борей, яка мала рак яєчників четвертої стадії, до Климчука привели попід руки. Пенсіонерка почала харчуватися за системою лікаря і за кілька місяців уже вставала з ліжка. 35-річну рівнянку доймала трофічна виразка розміром із п"ятикопійчану монету. Чотири роки виразка на скроні не гоїлася. Примочки з оцту та присипка з пігулок метронідазолу за три тижні загоїли рану. Жінка позбулася ще й нетримання сечі. А молодий лучанин, імені якого Микола Дмитрович не пригадає, не міг ходити через рак тазостегнової кістки. Після тримісячного лікування виїмка в кістці заросла кістяним мозолем, хлопчина ступив кілька кроків.

— Мою знайому виписали з лікарні помирати додому. Вона теж вилікувалася, — додає Климчук. — Кажу, ми з тобою ще шампанське будемо пити. Коли дзвонить: "Можна пити!".

Iз хворобою треба боротися вночі

Усі процедури Микола Климчук радить робити вночі, коли хвороба прогресує. А вдень хворий на рак має відпочивати. Пацієнтам треба робити розтирання й приймати оцтові ванни. Ця процедура, каже лікар, за кілька днів усуває хронічні виразки, поліпшує самопочуття хворих на рак та гіпертонію. Літні люди, які скаржилися на біль і важкість у ногах, після оцтових компресів почувалися краще вже наступного дня.
Свячену воду Климчук радить пити натщесерце зранку і ввечері, під час заходу сонця. Вона гальмує розмноження грибка зсередини організму. Ще треба постувати.
Деякі поради Климчука суперечать офіційній медицині. Він, наприклад, радить онкохворим тричі на день по 10–15 хв. приймати сонячні ванни. Каже, мох на деревах росте з неопроміненого боку стовбура. А звідси висновок — розумні порції сонячної енергії мають знищувати грибок.
Через 3–4 тижні після початку лікування Микола Климчук рекомендує провести "струшування" організму. Наприклад, примусити хворого скакати або повозити його на мотоциклі з коляскою чи на возі з дерев"яними колесами. Кілька днів пацієнт почуватиметься зле, бо організм перенасититься продуктами розпаду грибка. Тоді треба їсти сало або смалець — щоб загоїти хворий орган.

×