Двоє-троє людей із сотні мають миготливу аритмію. Серед пенсіонерів — кожен десятий. Її спричиняють неналежне лікування серцевої недостатності, ускладнення після ішемічної хвороби, міокардиту чи інфаркту.
— Миготлива аритмія — це порушення ритму роботи серця, — пояснює 59-річна Світлана Журба, головний лікар Черкаського обласного кардіоцентру. — Воно скорочується від 60 до 90 разів на хвилину за норми. Передсердя виштовхує кров у серцеві шлуночки, а ті направляють у велике й мале коло кровообігу.
При миготливій аритмії частота серцевих скорочень зростає. Вони не додають потрібної порції крові для серцевого шлуночка. Серце більше напружується, скорочується до 120 і більше разів на хвилину. Не встигає наповнитися кров'ю, стискається напівпорожнім.
Причину миготливої аритмії встановлюють після обстеження — кардіограми, ультразвукової діагностики і коронарографії.
— Люди часто не відчувають хвороби, звертаються невчасно, — продовжує Світлана Василівна. — В цей час серцева недостатність прогресує. Передсердя скорочується не інтенсивно, кров застоюється. Утворюються тромби. Потім вони надходять у велике й мале коло кровообігу. Першими дістаються сонної артерії. Можуть закупорити артерії рук, ніг, кишківника, селезінки, нирок. Найбільшим ускладненням є тромбоемболічний інсульт.
Лікування підбирають індивідуально. Додаються препарати від основного захворювання, що дало ускладнення.
— Спочатку відновлюємо нормальний ритм серця, — розповідає Світлана Журба. — Якщо це неможливо, призначаємо препарати, що контролюють частоту серцевих скорочень у межах 90 ударів. За потреби даємо ліки для розрідження крові. Збалансовуємо, щоб не було загрози кровотечі. У певних випадках потрібне хірургічне втручання. Через судини в серці "припалюють" додаткові хвилі скорочень, які викликає миготлива аритмія. Це складна операція. Якщо шанси на успіх — 60 відсотків, рішення приймає хворий. Але є і 90 відсотків гарантії на успіх. Ритм серця стабілізується на кілька років. Є пацієнти, яких ми вже двічі оперували. А це 10 років нормального ритму серця.
Коментарі