Ортопед-травматолог 47-річний Олег Николишин не накладає гіпсу пацієнтам із переломами. Протягом 25 років використовує метод Ілізарова. Трубчасті кістки і їх уламки лікар фіксує за допомогою шпиць і кілець. Суглоби залишаються рухомими. За три місяці загоюється найскладніший перелом.
Николишин сім років працює в районній лікарні в Козовій на Тернопільщині. Складати переломи навчився на практиці в Луцьку. Знання вдосконалював у винахідника апарата академіка Ілізарова в місті Курган у Сибіру. Запатентував два методи лікування складних переломів гомілково-ступневого суглоба.
— Що швидше і точніше складеш відломки, то краще зростеться. Тому операцію треба проводити негайно, щойно привозять пацієнта, — каже Олег Михайлович. — Найгірший апарат Ілізарова кращий за гіпс. На знімку можна побачити, як складений перелом, і поліпшити фіксацію. Крім того, шпиця — це не цвях, який вводиться в кістку і пошкоджує кістковий мозок. Апарат Ілізарова і за пластину краще, бо фіксує надійно. Така процедура дає змогу уникнути інвалідності більш ніж на 95 відсотків.
40-річний Михайло Хорощак із райцентру Монастириська на Тернопільщині приїхав лікуватися за 55 км. У чоловіка складний уламковий перелом обох кісток гомілки на лівій нозі. В апараті пацієнт може ступати на підлогу хворою кінцівкою.
— Цього доктора давно знаю. У 95-му він мого двоюрідного брата вилічив. Василь служив в армії, й на нього машина наїхала. У військовому госпіталі півроку лежав. Нога стала коротша і крива. А після лікування в Николишина вирівнялася, тепер бігати може, — розповідає чоловік. — Я вже після того в лікаря з переломом ключиці був. Зажило швидко. Тепер гостював у тітки в Бучацькому районі. Посковзнувся, коли закривав стайню. Відчув у нозі різкий біль, почала пухнути. Подзвонив синові, а той мене зразу сюди привіз. Бо таких спеціалістів у нас немає.
У сусідній палаті лежить 48-річний Михайло Русінко з села Щепанів Козівського району. Лікар поправляє йому шпиці в кістці ноги.
— Я з підводи впав. Їхав на спуску з поля, і вона перевернулася. Добре, що встиг зіскочити, а то могло і зовсім прибити, — згадує. — Ледве на тракторі якомусь додому доїхав. А далі рухатися вже не міг. Повне коліно крові набігло. Поки ще не встаю. Тільки три дні по операції. Але нога вже менше болить.
1994-го Николишин за допомогою апарата Ілізарова видовжив ногу Лесі Гураль із Підгаєцького району. Інші лікарі пропонували відрізати деформовану кінцівку.
— Хворі й серед ночі в лікарню викликають, — усміхається. — Найцікавіші випадки я записую. Маю кілька зошитів нотаток. Колись, може, книгу спогадів видам. А поки, в яке село не приїхав би — ага, того, того і того лікував. Завжди кількох колишніх пацієнтів зустріну.
8 
35413
Коментарі