Ірину Бєлову-Сморж чоловік носив на четвертий поверх

 

43-річній киянці Ірині Бєловій-Сморж, 2005-го діагностували рак шийки матки третього ступеня. Її лікували у столичній онкоклініці. Жінка каже, що одужати їй допоміг Бог.

Із Іриною та її чоловіком Дмитром Сморжем, 43 роки,  зустрічаємося в їхній майстерні. Вона працює архітектором,  чоловік виконавчим директором спільної фірми. Худорлява жінка з мелірованим волоссям п"є чай. Розповідає Дмитро.

— Про діагноз дізналися у вересні 2005-го. Вирішили одружитися і планували весілля на жовтень. Іра сходила до лікаря, й у неї виявили рак шийки матки третього ступеня. Ми одружилися за два дні, хоч лікарі казали мені: "Не робіть цього, залишитеся вдівцем". Із того моменту почали ходити по клініках.

Жінку направили до онколікарні на вул. Верховинній. Там призначили курс опромінення. Операції лікарі не пропонували, підозрювали, що метастази вразили кістки. Та це не підтвердилося.

— Бог врятував мене вдруге, — долучається до розмови Ірина. — Десять років тому страждала на алкоголізм. Була розбита людина. Така худа, що бачила свої кістки крізь м"язи. І ти нічим це не припудриш, зеленкою не замажеш.

Каже, переломним став момент, коли батько приніс додому газету, де було запрошення на спільні молитви від церкви "Посольства Божого".

— Хотіла, щоб мене Бог врятував. Але здавалося, що я не потрібна йому така. А виявляється, він завжди був поруч. Це я його не пускала, — жінка молитовно складає руки.

Лікарі прописали курс опромінення.

— Бомбували все разом: і хворі клітини, і здорові. Коли вже не мали чим лікувати, виписали додому. Це було 2006-го, після Нового року.

Згадує, що була слаба, стояти могла лише 5 хв. Постійно лежала, болів живіт.

Не могла їсти і спати від болю

— А ще нічого не могла їсти, організм все вертав. То був своєрідний піст, постійні молитви та читання Біблії. Раптом я зрозуміла: якщо Ісус взяв на себе наші хвороби, то що ми лікуємо? — Ірина підіймає руки вгору і спокійніше додає. — Зцілити людину, яка вірить — під силу лише Богові.

Каже, не зневіритися допомагав чоловік. А ще Школа дизайну, де працювала. Там уже була сформована група учнів, їх треба було довчити.

— Діма тягав мене на четвертий поверх, — жінка робить вигляд, що кидає собі на плече мішок. — Перші три сходинки мені ще давалися, а на останніх думала, що помру. Чоловік мусив мене нести. Але як тільки починала лекцію, біль минав. Я забувалася.

За місяць Ірині стало гірше. Запалилася слизова горла, на ній утворилися виразки. Важко було ковтати. Знеболююче пила зі сльозами. Лікарі попереджали, що це побічна дія опромінення. Майже тиждень не могла їсти і спати від болю.

— У нас у церкві є нічні молитви, найбільша — п"ятнична, — розповідає Дмитро. — Пастор сказав: моліться за тих, кому хочете помогти. Я просив зцілення для дружини.

— Тієї ночі вперше заснула, — усміхається жінка. — Прокинулася і зрозуміла, що спала. А на ранок слизова затягнулася.

Відтоді Ірина перестала пити ліки. Мовляв, кращий доказ одужання — те, що вона жива.

— Іноді працюю над проектом по 16–18 годин на день. Хіба хворий таке витримає? Я не проти лікарів, коли треба зашити рану чи полікувати зуб. Але зцілювати під силу лише Богові.

60 відсотків хворих одужують

Онкологи кажуть, що 60% жінок із діагнозом рак шийки матки третього ступеня одужують при правильному лікуванні. Головне не ігнорувати процедури та запастися терпінням.
— Організм Ірини, ймовірно, добре сприйняв променеву терапію, — пояснює Тетяна Попова, 40 років, гінеколог приватної медичної клініки "Адоніс-О". — Доки людина лікується, опромінюється, вона почувається зле. А з часом організм  відновлюється, й людина відчуває, що одужує.
Говорить, найчастіше після променевої терапії у хворих виникає запалення слизової оболонки рота, цистит чи свищ (трубчата виразка) прямої кишки.

×