Дитина, яка не говорить до трьох років або говорить погано, потребує допомоги логопеда. Така вада найчастіше буває після пологової травми або через хворобу мами в перші два місяці вагітності. Ще одна причина — короткий язичок.

— Його підрізають знизу, щоб дитина могла правильно формувати звуки, — пояснює Тетяна Ярош, 55 років, учитель-логопед київського дошкільного навчального закладу N611. Там готують до школи діток із вадами мовлення. — Але я до такої операції ставлюся обережно, часто відмовляю мам. Це травма для дитини. А язичок можна розтягнути з допомогою вправ.

Тетяна Василівна працює з такими дітками понад 30 років. Каже, що фізично й розумово вони розвиваються так, як однолітки. Але не говорять.

— Діти вимовляють лише кілька слів, та й то незрозуміло або частинами, — розповідає Ярош. — Їх розуміє лише мама.

Вихователька виводить дітей із групи на медогляд. Вони вітаються: "Добрий день". Говорять трохи розтягуючи склади.

— Моїм діткам по п"ять років, — каже Тетяна Василівна. — Займаюся з ними з трьох. За цей час майже всі звуки, яких не вимовляли, вже вивчили. Найважче їм даються шиплячі — "ш", "ж", "ч", "щ" та сонорні звуки — "л" та "р". На один звук дитині потрібно два місяці щоденних ігор та вправ.

Звук у нього вже у животі сидить, а вийти не може

Логопед пояснює: головне, щоб дитина почула потрібний звук у себе в голові. Лише тоді зможе повторити.

— Буває за кілька днів вловлює, — веде далі жінка. — Ми вправи поробили, вдома батьки попрацювали перед дзеркалом — і виходить. А бува під час гри звук вистрілює, а самостійно його повторити дитина не може.

Тетяна Василівна запрошує із сусідньої кімнати білявого хлопчика. 5-річний Денис Гізун довго не міг вимовити звук "р".

— Він дуже плакав, що той звук у нього вже у животі сидить, а вийти не може, — гладить Дениса по голові.

Хлопчик киває головою. Каже, що раніше не вмів розмовляти, бо був маленьким. А зараз виріс і хоче йти до школи. Щоб показати звук "р", сідає за дитячий столик перед дзеркалом на стіні кімнати. Дивлячись у люстерко, діти вчаться правильно складати губи для артикуляції звука.

— Носор-ріг, жаба, кіт, — Денис по черзі називає тварин із картинок. Іноді Тетяна Василівна зупиняє його, підправляє, показує, як треба вимовляти.

Усі звуки із вправами до них діти записують у зошити.

— Займаюся з дітьми чотири години на добу, — каже Ярош. — Я ставлю звук, а закріплюють його вихователі й батьки. Тому потрібні записи, за якими діти повторюватимуть вправи.

До загальноосвітньої школи таким діткам краще йти в сім років,  вважає Тетяна Ярош. Бо вони пізніше почали говорити та й фізично менш витривалі за однолітків. А ще радить батькам не спішити і не говорити вчителям, що дітки мали вади мови:

— Проблема зникає ще до школи. Дітки нормально вживаються в колектив і говорять, як однолітки. Навіщо їх відділяти?

Хлопці найбільше люблять вправу "мотоцикл"

Для кожного звука логопеди розробляють вправи та ігри.
Вправа "помастимо горбочки" — дитина відкриває рот і вказівним пальчиком погладжує за зубками горбочки вліво-право. Потім робить те саме язиком. Другий етап — "помастимо стелю". Рухає язиком від зубів до горла. Третій — "покусати язичок" — спочатку зубками від кінчика до спинки і назад. А потім так само губами.
— Ігри допомагають дитині мимовільно видати звук, — розповідає Тетяна Ярош. — Для звука "р" — робимо "дримбочку" — висунувши язик між губами і зубами, дитина різко видихає, щоб завібрував кінчик язика.
— Доки вони це роблять, я розповідаю про хоробрих барабанщиків і прошу їх постукати по горбочках (які перед цим дітки масажували язиком) і сказати "д-д-д-д-д". Аж раптом з-за кущів вискакують індійці і починають стріляти — др-др-др. Діти копіюють звук і у них народжується "р".
Для звука "л" — дітки наче грають на балалайці. При цьому говорять — лай-ла-ла-лай-ла-ла.
Шиплячі звуки вивчають на прикладі тварин. Витягують губки, як слоненя. Шиплять, як гусочка або шумлять, як вітер. Хлопці найбільше люблять "їздити на мотоциклі" — для звука "ж".
5-річний Назар замість твердого "ж" казав "з", а "ш" замінював на "с".
— Маш-ш-шина, — шипить Назар. — А мотоцикл каже "бжжжж-жж-жж". Ці звуки в мене свіженькі.
Тетяна Василівна пояснює — так діти називають нещодавно опановані звуки.

×