Алла Пушкаренко страждає від болю у тазостегнових суглобах

Алла Пушкаренко показує одну із вправ за методом Бубновського. Завдяки рухам покращується кровообіг суглобів, вони відновлюються і перестають боліти — Автор: фото: Олександра СУБОТІНА

Киянка Алла Пушкаренко, 71 рік, хворіє на кокс-артроз III–IV ступеня. Діагноз їй поставили 2005 року. Каже, до того біль був терпимий і вона ніде не лікувалася.

Із високою худорлявою жінкою розмовляємо у неї вдома, на столичних Теремках. Алла Вікторівна ходить із паличкою, трохи човгає ногами.

— Після смерті чоловіка — у лютому виповнюється шість років — я пішла працювати у технічне училище на Бубнова, — розповідає жінка. — Тоді прочитала, що треба багато ходити. Від закладу до дому — година і двадцять хвилин. Рік ходила пішки. Думаю, для моїх хворих суглобів це було велике навантаження. Стрес після втрати чоловіка, перевантаження дали загострення. Біль нічим не могла зняти. Нога не піднімалася, йшла, як на лижах, за стінку трималася.

У поліклініці N2 після знімку лікар діагностував кокс-артроз III–IV ступеня на обох тазостегнових суглобах. Рекомендував операцію. Правий суглоб сильніше стерся, ніж лівий, тому його протезувати порадив першим.

— Я пройшла комісію на Підвисоцького (столичний міський ортопедичний Центр ендопротезування, хірургії та реабілітації. — "ГПУ") і через півроку отримала протез безкоштовно.

Його мали передати в одну із клінік за місцем проживання. У центрі їй порадили лікарню N9 у своєму районі.

— Там мені хірург, між ковтками кави, пояснив, — Алла Вікторівна цитує лікаря російською. — "Тут три инородных тела — пластмасса, металл и цемент. Как ваш организм воспримет, я не могу гаранатировать. Общий наркоз в таком возрасте тоже небезопасно. То ли вы проснётесь, то ли будете ходить, то ли вообще не будете, то ли загноится — это вам никто не скажет. Это только Господь Бог". Звісно, після такої тиради я відмовилася.

Жінка вирішила шукати іншого лікування. Каже, більшість об"яв про безмедикаментозну терапію виявилися шарлатанством.

Натруся настоянкою і можу спати дві-три години

— На Драгоманова, 44 Олег Костоправ за 250 гривень знімав біль так: я лежала на кушетці, кілька хвилин витягувала кожну ногу і працювала сідницями. Він не захотів повернути гроші, коли я обурилася, — витирає сльози Алла Пушкаренко. — Після цього пробувала пити пігулки для покращення роботи суглобів, але від терафлексу у мене почалася така дизентерія, що я місяць не могла відновитися.

Пенсіонерка спілкувалася з хірургами. Каже, з усіма столичними вже знайома. Усі радили операцію. Від неї жінку відмовила Ядвіга, подруга з Німеччини.

— Ми передзвонюємося, — розповідає Алла Вікторівна. — На ендопротезування у Німеччині дають п"ять років гарантії. У нас ніхто її не дає і статистики не веде. Виявилося, що двоюрідній сестрі Ядвіги робили таку операцію, але через п"ять років протез загноївся. Знову почистили стегно, витягли протез, і вона могла ходити лише по квартирі на милицях. Тож мій протез і досі десь лежить.

Пробувала Пушкаренко вправи за методикою московського ортопеда Бубновського, який пропонує перемогти біль рухами. Займалася за системою Рейке — лікування з допомогою енергетичного обміну. Але вони не дали ефекту. Нині від болю жінка рятується натиранням — змішує у пропорції 1:1 меновазин, мурашиний спирт та спиртову настоянку перцю гіркого. А ще аплікатором "Редокс". Це гумовий килимок, завдовжки майже 40 см, із срібними голками.

— Спочатку полежу попереком на "Редоксі" чверть години, потім натруся настоянкою і можу спати дві-три години. Далі знову мушу натиратися. І так сплю до семи-восьми ранку. Удень від болю допомагають улюблені заняття — вишиваю, в"яжу, вчу вірші.

Хірургічне втручання протипоказане діабетикам

Ортопеди та ревматологи кажуть: якщо почалася деформація суглобів — ліки безсилі. Вони можуть лише тимчасово знімати біль. А для одужання потрібна операція.
— Заочно дати пораду Аллі Вікторівні я не можу, — пояснює Віталій Векліч, 54 роки, завідувач спеціалізованого відділення ортопедії та травматології клініки "Ладістен". — Але не обов"язково ставити протез, можливо, їй допоможе інша операція.
У Інституті ортопедії та травматології розповіли, що оперують до тисячі таких хворих на рік. І дають гарантію на позитивний результат — 99%.
— Наймолодший мій пацієнт — 18-річний, а найстаршому 96 років. Цю жінку оперував торік, і вона ходить, — говорить Сергій Герасименко, 55 років, головний ортопед-травматолог МОЗ України. — Однак існує той один відсоток, який буде невдалим. Передбачити ускладнення неможливо.
Операції протипоказані хворим на цукровий діабет, з атеросклерозними бляшками на судинах, зниженим імунітетом та остеопорозом.