Холодне повітря спричиняє хвороби органів дихання

— Раптово здавило в грудях. Упав і почав задихатися, — говорить 35-річний Віктор Харитоненко із Хмельницького. — Вирішив, це коронавірус мене вбиває. І подумати не міг на щось інше.

Чоловіка завезли в лікарню, вкололи гормон. Сказали, це бронхіальна астма. Виписали додому. Аналіз крові показав, що напад спричинили засоби для чищення ванни.

— Дружина замінила їх на соду й суху гірчицю, — каже Харитоненко. — Купив собі балончик, щоб наступного разу не задихнутися.

Взимку загострюються хронічні хвороби органів дихання. Зокрема, бронхіальна астма. Хоча люди вважають, що напади виникають лише при цвітінні берези, тополі чи вільхи.

— В астматиків вдихання холодного повітря спричиняє спазми оболонки та судин дихальних шляхів, — розповідає столичний пульмонолог 40-річний Євген Симонець. — Люди плутають задишку з коронавірусом. З'ясовують це після ПЛР-тесту та комп'ютерної томографії.

Бронхіальна астма може загостритися й від стресу.

— Під час пандемії люди живуть у постійному стресі, — продовжує Симонець. — А ще під впливом токсичних речовин, частих бронхітів, пневмоній. Усе це провокує недугу.

При нападах радять користуватись балончиками з речовинами, що розширюють бронхи. Корисно вдихати через небулайзер препарати з протиалергічною дією для відновлення дихання.

— Балончик треба носити завжди, бо приступ може початися де завгодно, — каже Євген Симонець. — Окрім браку повітря, виникає сильна паніка. Страх — як при утопленні.

Під час нападу бронхіальної астми насамперед слід заспокоїтися й не панікувати. Викликати "швидку". Відчинити вікно для притоку свіжого повітря. Розстебнути сорочку або зняти одяг.

— Хворому треба дати протиалергійний препарат і спазмолітик, — говорить Симонець. — Якщо їх нема — випити малими ковтками теплу воду. Тепло знімає спазм і розширює бронхи.

Медик "швидкої" повинен вколоти гормон дексаметазон і но-шпу. Вони знімають приступ на добу. За цей час людина має здати аналіз, щоб визначити алерген і уникати його. Тоді ризик нападу менший.

— Недавно лікував жінку після коронавірусу, — розповідає Євген Симонець. — Їй 57 років, пів життя має астму. Як почула про ковід, купила кисневий концентратор. Перебіг хвороби був складний. У лікарні не лежала. Призначив їй препарати на три тижні. Також робила кисневу пінку на концентраторі.

Більшість людей захворюють на роботі. Бо мають справу з побутовими й промисловими хімікатами.

— У кількох пацієнтів астма виникла через гіпсокартон, — каже Симонець. — Часто його різали, вдихали пил. Також лікувалися працівники лакофарбових фабрик.

Бронхіальна астма передається у спадок.

— У малюків більше продуктів може спричиняти алергію, ніж у батьків. Тому про хворих родичів треба попередити педіатра ще під час грудного вигодовування. У сучасних дітей вона проявляється раніше.

×