понеділок, 21 липня 2014 00:55

Венеціанський човен не тоне після затоплення
2

Кузов човна виготовлений з надміцного склопластику. У стандартній комплектації є вітрове скло, редуктор з тросом управління двигуна, електропроводка і бортові вогні. Додатково можна встановити насос для відкачування води, сидіння, ліхтарі, драбину, столики, якір
Фото: ФОТО: Микола Карнарук
Черкащанин Віталій Криворучко (праворуч) із сином Владиславом виготовляє човни у своїй майстерні. Навчився в Італії, де працював вісім років

Черкащанин 42-річний Віталій Криворучко із сином 18-річним Владиславом виготовляє у власній майстерні човни. Навчився майструвати їх в Італії. Має міжнародний сертифікат якості.

— У Черкасах працював колористом на автосервісі, підбирав фарби для автомобілів, — згадує Віталій Леонідович. — В Італію поїхав 1999-го. Вісім років працював на суднобудівному заводі в Калабриї, біля Сицилії. Це найвіддаленіший регіон, носок італійського чобота. Італійці навчили будувати 6–8-метрові човни. З каютами, без них. Потім переїхав на завод у Венецію. Там такі човни біля кожного будинку стоять, як у нас машини.

У дворі Криворучки накрили тентами два човни, водний мотоцикл.

— Додому повернувся шість років тому. Вирішив зайнятися тим, чим умію, — веде у прибудовану до хати майстерню. Там син Владислав монтує електронне обладнання до майбутнього човна.

— Кузов робимо зі склопластику, — пояснює. — Він кращий за метал. По-перше, ідеально гладкий, краще ковзає по воді, через що човен розвиває більшу швидкість. По-друге, склопластик не іржавіє, не гниє. По-третє, його легше обслуговувати і ремонтувати. Якщо налетиш металевим днищем на камінь, то доведеться заклепувати, запаювати. Кузов ослабляється. А склопластик заклеїв іншим шаром, і він стає ще міцніший.

З Італії Віталій привіз схеми і розміри деталей човнів. Ширина венеціанського — 1,65 м, висота борту — 45–70 см. Товщина дна — 1 см, бортів — 6 мм.

— Дома виготовив матриці. На них роблю деталі, — додає. — Обкладаю матрицю склотканиною, змазую поліефірною смолою із затверджувачем. Все розгладжую валіками, щоб не було бульбашок і даю висохнути. За температури 20 градусів на це йде 40 хвилин. Потім так само накладаю чотири шари склотканини. Як висохло — витягую з матриці ідеально гладку готову деталь. Заклепками зшиваю деталі, додатково склеюю поліефірною шпаклівкою.

Із сином Віталій виготовив 21 човен. Більшість купили італійці. Базовий коштує $5 тис. — 60 тис. грн. Важить 300 кг, має вітрове скло, редуктор з тросом управління двигуна, електропроводку, бортові вогні. Його виготовлять протягом місяця.

— Можемо докомплектувати човен насосом для відкачки води, сідушками, фонарями, драбиною, столиками, якорем. Всім, що власник забажає, — каже Віталій. — Коли оформляв євросертифікацію, мого човна випробовували на безпечність. На місце мотора клали 140 кілограмів, всередину човна — 300. Все залили водою. Човен мав бути на плаву, щоб люди за нього могли триматися. Всі човни з подвійним дном. Пробилася нижня частина — підстрахує верхня.

Човен можна облаштувати двигуном потужністю до 50 к. с. Такий розвиває швидкість до 56 км/год., за годину роботи споживає 10 л бензину марки А-95. Паливний бак розрахований на 42 л.

Зі склоппластику Криворучки виготовляють круглі басейни з вигнутими сидіннями по периметру. В діаметрі він 3,5 м і завглибшки 1 м. Басейн не треба глибоко закопувати, верхня частина залишається на землі. Вартість виробу становить близько 20 тис. грн.

Зараз ви читаєте новину «Венеціанський човен не тоне після затоплення». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі