"Торік почав будувати дачу під Києвом, — розповідає киянин Валентин Ковальчук, 50 років. — Цеглу клав сам, купив для роботи кельму з нержавіючої сталі за 15 гривень. А вже за два тижні роботи вона зламалася в місці з"єднання коліна з лезом. Довелося купувати новий інструмент".

Саморобну кельму чоловік придбав за 50 грн. Каже, працювати нею зручніше, рука не втомлюється.

Професійні будівельники заводськими кельмами переважно не користуються. Віддають перевагу саморобним. Особливо цінують виготовлені з полотна пилки. Такий інструмент служитиме понад 10 років.

Китайське знаряддя ламається за кілька днів роботи.

Столичний будівельник 69-річний Анатолій Царін понад півстоліття виготовляє саморобні кельми.

— Зробити саморобний інструмент мене змусив випадок, — розповідає Анатолій Царін. — У 1955 році після десятирічки я прийшов працювати в Київський міський будівельний загін. Декілька місяців був учнем муляра, а вже потім працював сам. Інструмент після роботи на будові кожен забирав із собою. Якось у гуртожитку в мене вкрали кельму, тоді я вирішив зробити саморобну.

Першу кельму Анатолій Царін виготовив на судоремонтному заводі. Один зі старших колег — Микола Тесля, роздивився кельму і сказав: із чоловіка буде толк.

— Тоді він мені подарував граверний молоток, яким розбивають заклепки при з"єднанні ручки з лезом, — ділиться Царін.

Чоловік виготовляє інструмент для різних цілей. Мулярські кельми мають широку робочу поверхню, звужену до кінця, щоб зручно брати й накладати розчин, а пічні — видовжену тонку.

— Щоб з"єднання було міцним, майстри заклепками кріплять коліно, яке з"єднує ручку з робочою поверхнею, а вже потім приварюють, — пояснює Анатолій Царін. — Тоді кельма служитиме довго.

Китайське знаряддя ламається за кілька днів

При виготовленні кельм чоловік використовує загартовану сталь 6-Г і нержавійку. Ретельно вибирає метал, бо перегартоване залізо ламке. Чоловікові доводилося робити кельми з титану — вони легкі й міцні, але дорогі.

— Раніше на будівництві доводилося рубати цеглу, — розповідає Анатолій Царін. — Тому мулярі цінували кельми з полотна пилок. Їхній метал міцний. На краю леза кельми залишали зубці, якими зручно розбивати цеглини. Але виготовляти інструмент з пилкового полотна складно. Метал погано бере свердло. Для з"єднання доводилося робити металеві накладки, які потім приварював.

Ручка саморобної кельми відрізняється від фабричної. Усередині дерев"яного держака є тирса із твердих порід дерев, перемішана з клеєм ПВА. Якщо замість нього використати епоксидну смолу, із часом металевий стержень розхитається. Позаду ручки чоловік приладнав металевий шип. Ним зручно збивати льодову кірку, коли доводиться класти цеглу взимку.

На початку 90-х Анатолій Царін майже рік працював на будівництві у Словаччині. Каже, місцеві мулярі зацікавилися його знаряддям. Чоловік навіть подарував їм декілька інструментів.

— Кілька років тому перейшов на роботу будівельником-ремонтником на Київський завод торговельних машин, який ще називають "Томак", — розповідає Анатолій Володимирович. — Запропонував керівництву підприємства розпочати виробництво кельм за моєю розробкою. Спочатку обіцяли подумати над пропозицією, а тепер змінилося керівництво, почалися скорочення. Мене також збираються звільнити.

Чоловік мріє налагодити серійне виробництво кельм. Воно не потребує вагомих матеріальних затрат. Головне, щоб були форми, які дають змогу робити правильний вигин, і вміння якісно робити з"єднання.

×