— Приліпила на шибки плівку з термозахистом. Щоб відбивала промені від вікон, які виходять на сонячну сторону. Роблю так уже кілька років — у квітні тоную скло, а під кінець вересня плівку знімаю, — розповідає Галина ВОЛКОВА, 36 років, з Києва. — Це зручно: захищає від спеки та не залишає слідів.

Плівка від сонячних променів буває різних ступенів захисту. Також призначена для використання знадвору та зсередини.

— Я клею з хати — так легше. Беру плівку "металік" середньої затемненості завтовшки менше 26 мікрон. Вона зупиняє майже сто відсотків шкідливих ультрафіолетових променів. Колись брала темнішу, але тоді в приміщенні трохи тьмяно. Сусіди з першого поверху казали, що клеять темну, товщиною до 50 мікрон. Так із вулиці не видно, що робиться в квартирі, — говорить Галина. — Живу на четвертому, то не маю такої потреби. Головний критерій — щоб була рівномірно покрита металевим порошком. Тоді на вікні не буде плям. Купую плівку в рулонах у будівельних магазинах.

Клеїти плівку слід теплою водою. Змочують ганчірку, проводять нею по склу, а тоді прикладають покриття до вікна. Протирають сухою шматиною, щоб не було бульбашок. Або ж плівку можна прикріпити скотчем до рами. Восени буде простіше знімати.

— Плівка для тонування вікон буває з малюнками. Я одного року клеїла таку в дитячу кімнату. Та потім від неї відмовилась. Бо робить освітлення нерівномірним і набридає за кілька місяців. Тепер ліплю звичайну однотонну. Кольорова більше підходить для офісів чи дитсадків.

Прозору плівку в будівельних магазинах продають від 100 грн за рулон. Фірми, які обклеюють вікна, беруть близько 250 грн за "квадрат" поверхні. Тонування скла тримає в кімнаті без кондиціонера температуру 18–22 градуси.

×