неділя, 19 серпня 2007 14:07

Олександр Ковач купує краватки на секонд-хенді

Автор: фото: Валентина ТУЖИНА
  Торік у серпні син київської майстрині Тетяни Протчевої 16-річний Олександр їздив на навчання до Шотландії. Вишивану краватку він завжди бере з собою — користується можливістю показати українське за кордоном. І вважає таку річ своїм оберегом
Торік у серпні син київської майстрині Тетяни Протчевої 16-річний Олександр їздив на навчання до Шотландії. Вишивану краватку він завжди бере з собою — користується можливістю показати українське за кордоном. І вважає таку річ своїм оберегом

"Краватки я шию з канви для вишивки хрестиком", — каже киянка Тетяна Протчева, 45 років.

Вишивати краватки та метелики жінка почала сім років тому. Техніку перейняла від мами. Коли була школяркою, Тетяна розробила модель жіночого галстука. У нього вузька серединка, а краї, що сходяться на грудях, — широкі. За деякий час удосконалила свою розробку й почала вишивати. Чоловічі краватки майстрині класичні — смужечка завширшки 7–10 см.

— Орнаменти беру з давніх українських глечиків, — розповідає киянка. — Наші пращури мали гарну фантазію і смак. Гріх таким не скористатися. Мама лишила мені у спадок багато ескізів із прикладами узорів. Так сталося, що збереглися орнаменти зі східної України. Їх я й використовую.

Першу вишиту краватку Протчевої одягнув на шкільний екзамен її син.

— Іспит Сашко склав на "відмінно". Із порога каже: "Мамо, а ти маєш замовників на вишивані краватки від моїх однокласників!".

Чоловіка Олександра й сина жінка вважає своїми консультантами.

— Доки я вишиваю, — веде далі Протчева, — вони господарюють удома, варять їсти на всю сім"ю. Поважають моє хобі. На кожен екзамен син одягає краватку, бо вважає її оберегом.

Краватки-вишиванки Тетяни Протчевої можна купити. Коштують вони від 300 грн.

Киянин Олександр Ковач, 27 років, працює регіональним менеджером в українському представництві чеської компанії. Він купує галстуки лише на секонд-хенді. Чоловік вважає, що в магазинах продають переважно підробки під імениті фірми. Та й  правлять за них утридорога.

— На секонді за дві–чотири гривні я можу вибрати собі галстук від Кардена, — розказує Олександр, — або ж відомих світових брендів "Марк енд Спенсер", "Брандо" та "Мекс". У нас на секонд-хенди солідні люди ходять рідко, а ті, що ходять, таким товаром не цікавляться. Тому, — сміється він, — завжди маю з чого вибирати.

Олександрові подобаються краватки з рельєфним орнаментом. Їхня поверхня схожа на гобелен.

Британські краватки з шовку та віскози продають за 75 гривень

— Щодо моди на краватки, то це перш за все вузли, — каже Ковач. — Зараз модні широкі. Але з таким галстук потрібно не лише вміти зав"язати, але й гарно "виставити". Якщо ви у смугастій сорочці, то смужки її та галстука мають збігатися. Хоча мені це не подобається. А одягати краватку під сорочку з коротким рукавом — то несмак. Про це сказав друг із Чехії.

Вузол залежить перш за все від комірця, — веде далі Олександр. — Якщо комір маленький і на ґудзиках, то вузол має бути величеньким. Якщо сорочка строга, то краще в"язати видовжений.

Чоловік може зав"язати краватку вісьмома способами.

— Іноді складається враження, що чоловіки ходять у недбало зав"язаних галстуках. Але ті, хто слідкує за модою, знають, скільки зусиль слід докласти, щоб так їх зав"язати. Мені це вдається з п"ятого-шостого разу.

Краватки Ковач не пере:

— Головний спосіб догляду — уважність. Слід пильнувати, щоб галстук не опинився в каві чи салаті.

Ідеальним Олександр вважає той виріб, внутрішній шов якого прошитий вручну.

Художниця з Ужгорода 29-річна Ольга Космеда завжди купує краватки чоловікові Анатолію.

— Зазвичай разом із сорочкою, — розказує жінка. — У його гардеробі немає жодної білої, зате є сині, бордові, бузкові, помаранчеві. Я люблю скромні галстуки, але на декілька розтяжок — коли є перехід від темного кольору до світлого. Толік чорнявий, і йому личить багата кольорова гама.

Ольга вважає, що вузол краватки слід розв"язувати щодня. Але вона цього не робить — бо не вміє зав"язувати:

— Сорочки й галстуки завжди купую в одному магазині на площі Корятовича. Продавці мене вже знають, щоразу експериментуємо — вони зав"язують новий вузол.

У столичному магазині "Кран", що в ТЦ "Олімпійський", та в кількох крамницях ТЦ "Городок" британські краватки з шовку та віскози продають за 75 грн. У магазині "Аззара" на Контрактовій площі галстуки італійського виробництва з мікрофібри пропонують від 145 грн. Поряд, у "Арбері", вироби з шовку, мікрофібри чи льону  можна купити за 45–101 грн. На "Петрівці" та у ТЦ "Квадрат" — від 45 грн.

Офісний аксесуар залишається в шухляді

Киянин Сергій, 25 років, влаштувався на роботу до столичної фірми помічником менеджера.
— У нашому офісі обов"язковий дрес-код — біла сорочка і чорна краватка, — розповідає він. — А в моєму гардеробі жодного галстука!
На Деміївському ринку чоловік придбав краватку за 25 грн. Дома зрозумів, що не вміє її зав"язувати:
— Вертів-крутив, певно, з годину. А потім якось випадково зав"язав.
Наприкінці першого робочого дня чоловік залишив краватку в шухляді стола. Одягає її лише в офісі. Називає "удавкою".

Зараз ви читаєте новину «Олександр Ковач купує краватки на секонд-хенді». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі