Вінничанка 17-річна Валентина Іващук на випускний вечір перешиває мамину весільну сукню.
— Дівчата почали обговорювати плаття ще з кінця грудня, — розповідає дівчина. — Я теж переглядала каталоги. В одному помітила плаття, схоже на весільне моєї мами.
Мамі Валентини в 1988-му сукню шила подруга, яка виїхала в Англію і зараз там працює дизайнером.
— На той час плаття було шикарне, — каже дівчина. — До середини коліна, приталене, звужене донизу, без рукавів. Декольте досить глибоке, а по боках на талії — овальні вставки з білого гіпюру. Тоді заплатили за нього 200 рублів.
Сукня зберігалася в селі у бабусі. Лежала у валізі разом із віночком, фатою та весільними букетиками. Тканина не пожовкла.
— Вона тільки трохи заширока на мене. Вирішили її звузити й підкоротити. В ательє мені запропонували додати білі квіти. Маленькі трояндочки з тканини пришиють по лінії декольте.
Робота кравчині коштує 70 грн. Нова сукня у Вінниці обійшлися б щонайменше у 700 грн.
Коментарі