— Паритися взимку — закон. Це задоволення і здоров'я, — каже 49-річний Олександр Рябчук із міста Полонне Хмельницької області. — Раніше постійно збирались у кума. Але зараз його жінка не пускає, то мусів лаштувати в себе.
Спочатку Олександр зробив фундамент для лазні.
— Розмітив на землі розміри приміщення. По периметру викопав рів для підмурку глибиною півтора метра, — розповідає. — Дно висипав 20-сантиметровим шаром піску, зверху — стільки ж уклав щебеню. Це так звана подушка фундаменту. На неї в рівчак залив бетон — сам підмурок. На глинистих ґрунтах його висота має бути не менше 60 сантиметрів, ширина — 20. У бетон через кожний метр вставляв вертикальні 20-міліметрові прути. Це зв'язує фундамент. Вони виходять назовні підмурку, щоб до них пізніше кріпити стіни.
Під час заливання фундаменту Олександр Рябчук уклав всередину труби для водогону і відводу каналізаційних стоків.
— Каналізацію вивів у фільтрувальний септик за лазнею, — каже. — Це яма розміром метр на метр і завглибшки півтора метра, засипана щебенем.
Перед зведенням стін фундамент накрив руберойдом. Це — гідроізоляція, щоб деревина не натягувала вологу із землі.
— Стіни робив із брусів, — розповідає Олександр Рябчук. — Перші ряди промащував моторною оливою для додаткового захисту від вологи і гниття. Висвердлив у них отвори, якими надів на арматуру з фундаменту.
Бруси кладуть один на одний. Кожен верхній має жолоб, яким лягає на попередній. Між собою додатково скріплюються шипами — вертикальними дерев'яними циліндрами. Шип має проходити наскрізь три-чотири бруси.
— Між ними для щільності поклав мінеральну вату, — каже майстер. — Не треба прагнути 100-відсоткової герметичності. Повітря ледь-ледь має гуляти, для вентиляції. Протягів не буде.
У стінах майстер вирізав отвори для вікон і дверей.
Стіни лазні зводять також із газобетонних чи керамзитобетонних блоків, цегли, шлакоблоків.
— Вийдуть дешевші за дерев'яні, але зсередини доведеться оббивати липовою вагонкою, — каже майстер. — Спочатку набивати решітку, на яку кріпити вагонку. А зовні — додатково утепляти.
На стінах монтують дах. Його каркас — балки і крокви — роблять із дерев'яних брусів. Зовні накривають шифером чи металочерепицею.
— Дах обов'язково утеплюють, бо тепло тікатиме, — додає. — І про пароізоляцію не забути, бо набиратимуться вологи.
Усередині лазні заливають бетонну підлогу з ухилами і жолобками для відводу води. Зверху встеляють дошками. Кріплять теж нещільно. Крізь маленькі щілинки буде проходити вода. Дошки не мають торкатися бетону. Бо вода не стікатиме під ними, і швидко згниють.
Насамкінець у лазні монтують грубку з димарем і лежаки. Якщо розмір приміщення дозволяє, роблять окремо туалет і умивальник. Відгороджують їх від парильні перегородками.
3 
35413
Коментарі