— Як чіпляли кондиціонер, то впала викрутка й надщербила ламінат. Потім ліжко розвертали на одній ножці. Теж лишилися сліди. Розбирати було шкода, то замастив жовтим пластиліном. Але він м'який і здирається від пилососу й машинок. Із часом ще й потемнів. Став, як жвачка прилипла, — говорить львів'янин 34-річний Григорій Копань. 12 місяців тому поклав ламінат у власній двокімнатці.

Для ремонту механічних пошкоджень ламінату використовують воскові олівці.

— У розмовах із клієнтами ламінат порівнюю з автомобілем, — каже 42-річний Андрій Завальний зі Львова. Він — директор компанії, що займається ламінованим покриттям. — В одних із салону через три роки залишається лахміття, а в інших за 10 років і 300 тисячах пробігу машина в такому стані, що приємно сідати. Коли вже щось сталося, допоможе тільки ремкомплект. У наборі сім воскових різнокольорових брусків. З їх допомогою можна зробити будь-який відтінок. Наносяться залізним стеком, що має електропідігрів. Ним набирають потрібну кількість матеріалу. Підплавлюють, вкладають у тріщину й затирають. Якщо треба, за другим разом наносять фактуру. Шліфують войлоком.

×