— Готую сік шнековою машиною два місяці. Купила її за 3 тисячі гривень, — розповідає киянка Людмила АРШИНЮК, 28 років. — Раніше працювала центрифужним приладом. Шнекова краща. Сік виходить густіший, у ньому залишається більше м'якоті.

Чавить помідори, апельсини, яблука, кавун, диню, цитрусові. Для приготування моркв'яного соку овоч дрібно нарізають.

— Усе виходить із багатшим смаком, — говорить. — Після віджиму на центрифужній залишається більше піни і сік швидше псується. Яблучний після звичайної втрачає колір, після шнекової — ні.

Соковижималки коштують від 200 грн. Найдешевші — китайських виробників. За типом бувають пристрої для виробництва соку із цитрусових, шнекові й центрифужні.

— Перед купівлею варто визначити, який продукт перероблятимете, — розповідає менеджер компанії "Куолітітектрейд" Ігор ІВАНОВ, 37 років. — Різні пристрої краще чи гірше підходять для різної їжі.

Машина для цитрусових працює на невеликих обертах. Зазвичай має 150–200 ват потужності. Дає якісну м'якоть і сік. Цитрусові можна переробляти й у шнековій та центрифужній, але якість переробки нижча. Шнекова — універсальна. Працює на невеликих обертах, але завдяки пресу якісно вичавлює рідину. Такий прилад здатен видобути сік із петрушки і навіть горіхів.

— Яблука й моркву легше і швидше опрацьовувати центрифужною машиною, — говорить Ігор Іванов. — Шнекова витриваліша, але повільніша. Після віджиму помідорів на ній залишається тільки шкірка і кісточки. Така соковижималка — тиха, принаймні порівняно з центрифужною.

Одна з важливих переваг цього типу — наявність реверсу. Можна увімкнути хід назад, щоб розвантажити механізм, якщо забився.

Майже всі сучасні соковижималки оснащені запобіжниками від перегрівання. Виняток — бюджетні моделі до 1,5–2 тис. грн. При виборі пристрою звертають увагу на двигун і сітку в центрифужних. Неякісна сітка — тонка і з часом руйнується.

— Для щоденного використання може вистачити й 400–600-ватної машини, — радить Ігор Іванов. — Для приготування консервації варто взяти прилад "із запасом", щоб електродвигун не згорів від інтенсивного й тривалого навантаження. 800–1300 ват має вистачити для таких потреб.

Шнеки в іншому типі пристроїв бувають цільнометалеві, пластикові, виготовлені з суміші елементів. Металевий стійкіший до навантажень.

— Для виготовлення соковижималок використовують харчову нержавійку та пластик, — говорить Ігор Іванов. — Загалом неважливо, в який корпус вмонтують начиння — металевий чи пластиковий. Але машина з металу важча, тож стійкіша.

Пластикові ніжки соковижималки можуть подряпати делікатне покриття. Пристрій може вібрувати, їздити по столу. Краще брати з прорезиненими опорами або на присосках.

— Зазвичай дешеві китайські бренди комплектують свою продукцію начинням, характеристики якого слабші, порівняно з європейськими аналогами, — розповідає Ігор Іванов. — Деякі продавці торгують нелегальним товаром, що не пройшов державної сертифікації. Здебільшого цим займаються інтернет-магазини. Так можна купити "кота в мішку", деталі для якого можуть виготовляти з вторинно переробленого матеріалу невідомого походження.

×