Цьогоріч люди засаджують городи пізніше звичного. У центральних і західних областях б'ють нічні заморозки, удень випадає сніг. Ті, хто вже засадив, не виграють. Насіння лежатиме в землі, доки та не прогріється. Зійде за три-чотири тижні.

— Садимо город на місяць пізніше за усіх, — каже 60-річний Юрій Поборський із селища Градизьк Глобинського району на Полтавщині. — Торік урожай мали паршивий, бо земля була суха. Цьогоріч мокра, бо снігу випадало багато. Врожай буде кращий.

— Город саджу перед Великоднем, а цього року він пізній, — розповідає Валентина Грабар, 56 років, із села Наварія Пустомитівського району Львівської області. — Посеред квітня трактор заказала, а в нас випав сніг. Відмовилася, щоб бараболя не померзла. Посадила наприкінці місяця. Все одно була перша серед сусідів.

Торішня безсніжна тепла зима не заклала у ґрунті вдосталь вологи. Аграрії мусили пересівати поля. Цьогоріч заклали розсаду раніше, в лютому-березні. Її треба висаджувати у відкритий ґрунт, однак не дозволяє погода. Пагони переростають.

— Весна пізня, але на врожай це не вплине, — говорить голова Асоціації фермерів Рівненщини 35-річний Андрій Кузьмич. — Танення снігу та дощі підняли рівень ґрунтових і підземних вод. Улітку в криницях матимемо багато води, люди зможуть поливати городину. Торік це було розкішшю.

Не радить поспішати засаджувати город.

— Не треба кидати насіння в землю, якщо вона не прогрілася на 10 сантиметрів до 10 градусів, — додає Кузьмич. — Кинуте в холодну землю зменшує врожай на чверть. Торік поспішали, бо вологи було мало. Зараз сонце не пече.

Город засаджують, коли середньодобова температура становить +8°C.

— Врожай залежить не стільки від термінів посадки, скільки від попередньої обробки, — каже агроном з Миколаєва Ігор Гладкий, 55 років. — Раджу обприскати поле гербіцидом антисапа. Він безпечний для бджіл.

Упаковка препарату 10 г коштує від 30 грн. Розводять у 5 л води й обробляють грядку, де планують садити картоплю та помідори. Перед посадкою буряків використовують засоби голдікс, карібу та бетанал. Діючі речовини в них потрапляють у бур'яни, блокують їх живлення. Ті засихають, не шкодячи городині.

— Буде менше бур'янів, якщо заселити землю корисними мікроорганізмами, — розповідає 57-річна Наталія Степанюк зі столичного консультаційного пункту з питань органічного землеробства. — Вони повернуть родючість, не доведеться вносити хімікатів.

Робить настій. У пластикову діжку на три чверті накидає подрібнені кропиву, кульбабу, лободу та скошену траву. Заливає солодкою водою для бродіння. На 15 л води бере склянку варення та три склянки бокашів. Це пшеничні висівки, просочені мікроорганізмами. Скорочено їх називають ЕМ-препарати. Закриває діжку на п'ять днів. Має бути в теп­лі, але не на сонці. Літр настою розчиняє у відрі води й обприскує город.

×