— Для малини найбільше підходить рівнина чи невеликі схили. Не раджу садити у впадинах. Там накопичується холодне повітря і надлишок вологи. Малина погано ростиме й потерпатиме від грибків. Узимку рослини підмерзатимуть, швидко старітимуть і відмиратимуть, — каже 47-річний Ігор Сокуренко, агроном із Черкас.
— Погане місце й на підвищенні. Тут буде недостатньо вологи. Плодоносні пагони всихатимуть, ягоди родитимуть погано й будуть дрібні. Найкращі місця — неподалік водойм. Рослини менше пошкоджуються взимку, бо пом'якшується коливання температури й підвищується вологість повітря.
Малина росте та плодоносить понад 10 років на одному місці. Але краще змінювати його кожні вісім років. Інакше виснажується ґрунт. Накопичуються шкідники та хвороби. Рослини старіють і зменшують урожайність.
— Малина любить гній. Можна на виділеному місці виростити гірчицю та перекопати. На ділянці не має бути бур'янів. Особливо небезпечні пирій, березка й осот.
Садять малину навесні й восени. Але в першому випадку приживання значно менше. Бо бруньки починають розвиватися рано. А восени сприятливіші водний і температурний режими.
— Найкраще висаджувати наприкінці вересня та в жовтні, за 20 днів до постійних заморозків. Рослини встигають добре прижитися і прирости близько до поверхні ґрунту. А навесні своєчасно виростають паростки і формують міцні стебла та кореневу систему, — розповідає Ігор Михайлович.
Відстань між рядами має бути не менш як 2,5 м, між кущами — 0,5 м. Садити треба на глибину кореневої шийки. Якщо глибше, рослина повільно розвиватиметься чи може загинути. Якщо вище шийки, влітку може засохнути, а взимку замерзнути. Після осінньої посадки надземну частину стебел зрізують на рівні поверхні ґрунту.
8 
35413
Коментарі