"Соки в пакетах не п"ю, бо там одна хімія. А фреші люблю, їх при мені готують, бачу з чого й як, — 22-річна білявка Наталія Зеневич у столичному торговому центрі "Городок" на Петрівці замовляє двохсотграмовий стаканчик апельсинового соку. — І з собою додому по п"ять-шість отаких пляшок беру, — киянка показує на оранжеві літрові пляшки на стійці. — Мені простіше купити фреш, ніж чистити ту моркву. Але довго такі соки не зберігаються".

Продавець Ольга Малій, 50 років, умикає велику соковижималку, схожу на лототрон. Тільки замість кульок із цифрами звідти виходить сік і випадають вичавлені половинки апельсинів.

— Добре, що є такі торгові точки з фрешами, — каже Наталія, дістаючи з рожевого гаманця 8 грн.

Окрім апельсинового, Ольга робить грейпфрутовий, яблучний, морквяний та морквяно-яблучний фреші, а також мікси. Стійка з товаром невисока. Усі можуть дивитися, як і з яких фруктів-овочів чавлять сік. Для кожного продукту — окрема соковижималка. Поруч лежать різнокольорові серветки, у склянці — смугасті трубочки.

Невдовзі сюди підходить жінка з рожевим обручем у волоссі, сумочкою і светром такого ж кольору. Замовляє грейпфрутовий фреш. Ольга одягає разову поліетиленову рукавичку, розрізає надвоє фрукт і вичавлює сік у маленькій соковижималці, тримаючи рукою половинку грейпфрута. Цей фреш коштує найдорожче — 10 грн за 200 г, інші — по 8 грн.

— Пити грейпфрутовий сік навіть онкологи радять, — пояснює Малій, обслуговуючи клієнтку у рожевому. — Два-три стаканчики на добу достатньо, більше й не варто. Я й сама обожнюю грейпфрутовий. Доводиться допивати всі соки, якщо вичавлюється більше необхідної порції. Навіть залежність від них з"явилася: з нетерпінням перечікую вихідні, щоб знову соку напитися. Удома є соковижималка, але не така зручна, як ці.

На 200 грамів чотири маленькі апельсини йдуть

Сім"я, що прийшла за покупками в торговий центр, замовляє в Ольги три фреші. Чоловік вибирає грейпфрутовий, жінка у салатовій сукні — морквяний, а син-підліток швидше за всіх випиває апельсиновий.

— Апельсиновий у нас найпопулярніший. Він завжди смачний, бо господарі солодкі цитруси вибирають, — веде далі Ольга. — На 200 грамів у мене чотири маленькі апельсини йдуть, а грейпфрутів півтора-два треба. Скільки моркви піде, залежить від її соковитості.

Жінка замовкає, бо підходять її постійні клієнтки — 34-річна Оксана та 24-річна Катерина. Вони замовляють морквяно-яблучний і апельсиновий.

— Смачно, корисно, від роботи недалеко, а головне — Ольга завжди подає сік із хорошим настроєм, — кажуть жінки. — Узимку перейдемо на грейпфрутовий фреш. Удома не робимо сік, бо довго з ним возитися треба.

— У нас багато постійних клієнтів, — каже Малій. — Он іще один іде. Я знаю, що він п"є.

Ольга подає морквяний сік і виставляє пузату пляшку з оливковою олією. Чоловік розмовляє по телефону й водночас махає рукою. Продавець ховає олію й подає упаковку вершків. Клієнт притримує мобільний плечем, дає гроші й мовчки йде, розмішуючи трубочкою вершки у фреші.

— Оливкова олія, вершки — це данина моді, — розмірковує Ольга. — Коли виставляю олію, багато хто запитує: скільки лити? А все залежить від вашого смаку.

— Та з олією сік краще засвоюється, учив по біології, — заперечує Олег Тарасюк, 23 роки. Він працює з комп"ютером, тому раз на день п"є морквяний фреш. — Більше люблю апельсиновий та яблучний, але для покліпшення зору треба пити морквяний.

Оливковою олією Олег малює на фреші петлю, бере трубочку й сідає поруч на лавку.

З морквяного жому печуть оладки

— Із залишків від соків-фреш готують різні страви, — каже продавець соків Ольга Малій. — Працівники "Городка" у мене беруть морквяний жом і шкурки від апельсинів. Лідія Григорівна, що торгує поруч, готувала оладки, а наш охоронець пригощав дуже смачним апельсиновим квасом.
Для оладок 63-річна Лідія Міхеєнко змішала морквяно-яблучний жом із яйцями, борошном і цукром — до сметанної густоти.
— Усе брала на око, — пояснює Лідія Григорівна. — Тонкими оладками смажила на рафінованій олії. Вони вийшли рожевуваті, схожі на бурякові та морквяні котлети, які продавали у радянські часи. Такі швидко готувати.
До оладок киянка радить додати ваніліну.
— Узагалі я люблю імпровізувати на кухні. Ці оладки придумала сама, — каже Міхеєнко. — Вони смачні зі сметаною, я люблю їх із кавою.

×