У Татарському домі на столичній вул. Невській пройшов День татарської кулінарії. На свято запросили молодь із німецької та російської громад. Ті принесли свої національні страви.

— Спробуєте страви національної татарської кухні — чак-чак, перемече, учпочмак, — запрошує до будинку Тетяна Капелюшна, 23 роки.

Запах смачного чутно з подвір"я. У коридорі триповерхового котеджу гурт хлопців у чорних строях російського козацтва. На оббитих деревом стінах висять картини татарських художників. На другий поверх ведуть вузькі дерев"яні сходи. Президент всеукраїнського татарського культурного центру "Туган тел" 68-річний Канафія Хуснутдінов проводить екскурсію будинком.

Із кухні на першому поверсі чути шкварчання. Там Нурія Нестеренко, 49 років, досмажує страву, схожу на біляші. Чоловік і знайомі звуть її Наташею.

— Це перемече, — пояснює невисока блондинка у фартуху в дрібну клітинку. — Останню сковорідку смажу.

Для перемече Нурія замішує дріжджове тісто на молоці. Ділить на маленькі шматки і розкачує з них кола, кладе всередину гострий фарш із телятини чи баранини, загортає. У центрі біляша залишає маленьку дірку.

— У ній видно, як смажиться м"ясо, — всміхається Нестеренко. — У дірку ще гарячих перемече кладу шматочок вершкового масла. Тоді фарш набуває незвичного смаку.

Аби здивувати друзів, 29-річна донька попросила у Нурії рецепт національної страви.

— По мобілці старшій доньці в Алжир розповідала, як готувати перемече, — згадує Нестеренко. — Казала, що все вийшло чудово.

Тарілки з перемече Нурія несе на другий поверх. Ставить їх на стіл, накритий по-домашньому, — поміж бутербродів з червоною ікрою та дрезденським різдвяним кексом.

Тісто ріже тонкою соломкою

— Хотели жаркое по-кубански приготовить, но оно со свининой. Было бы некорректно принести его сюда, — пояснює російською свою страву — бутерброди з ікрою — 27-річний Олексій Селіванов із "Вірного козацтва". Він п"є запашний татарський чай зі смородини та малини.

— А ми приготували дрезденський кекс і два салати — картопляний і буряковий, — ділиться Катерина Пономаренко, 19 років, з німецького центру "Відерштраль".

Для картопляного салату Катерина ріже соломкою варену картоплю, гостру копчену ковбасу, цибулю, кружечками мариновані огірки і заправляє оливковою олією.

— Німецької ковбаси з перцем у магазинах не знайшли, довелося замінити її італійською, — зітхає дівчина.

У невеличкому залі з програвача лунають знайомі російські шлягери, але співають їх татарською мовою.

— А що це таке? — молодий чоловік тягнеться за шматочком солодкої страви, що привертає найбільшу увагу. Вона схожа на кукурудзяні палички в яскравій жовтій карамелі. Відкушує шматок. — Легка і смачна, з медом. Хрумтить у роті.

— Із чак-чаком у нас зустрічають дорогих гостей, як у вас з хлібом-сіллю, — пояснює Раїса Хуснутдінова. У жінки чорне волосся, вона одягнута у ніжно-рожевий светр. — На весілля чак-чак готує мати нареченої. Гості беруть шматочок і дають подарунок. Зазвичай гроші.

Раїса Валевна збиває з дрібкою солі п"ять яєць, додає кілограм борошна. Тісто для чак-чак має бути не тверде і не дуже м"яке.

— Як мочка вуха, каже наша знайома, — усміхається Хуснутдінова. Вона розкачує тісто завтовшки 2 мм і ріже тонкою соломкою. — Смажу в олії, мішаючи шумовкою. Соломка має у ній плавати. Як тісто спливло і ледь підрум"янилося, витягаю з олії.

Для змащування жінка розтоплює у каструлі склянку меду. Як закипить, додає склянку цукру і розтоплює його. Цією солодкою сумішшю поливає соломку і швидко перемішує.

— Уже в тарілці надаю руками форму, роблю квадратний чи круглий чак-чак, — веде далі Раїса і поправляє окуляри. — Цукор добре тримає форму. Пробувала лише з медом — усе розпалося.

У начинку кладуть яловичину і сиру картоплю

— Страву учпочмак ми просто називаємо трикутниками, — ділиться Раїса Хуснутдінова. — Для них треба зробити тісто і начинку.
Для тіста жінка бере 200-грамову пачку твердого маргарину, засипає його борошном і не дуже дрібно січе ножем. Солить, вбиває три яйця, додає півсклянки сметани і склянку кефіру. Вливає до тіста чотири ложки олії і гашену оцтом соду.
— Маргарин хай так залишається у тісті грудками, — радить. — Якщо тісто густе, можна влити більше кефіру.
М"ясо для начинки Раїса Валевна пропускає через крупне сито м"ясорубки. За рецептом, каже, яловичину треба порубати ножем. Додає порізану маленькими кубиками сиру картоплю, цибулю, спеції, сіль, перець, кріп, петрушку і добре перемішує. На кілограм жирного м"яса жінка бере півкілограма картоплі і три середні цибулини.
— Спеції до птиці особливо хороші у цій страві, — всміхається жінка. Вона ділить тісто на кульки і розкачує їх. Усередину кожної кладе столову ложку фаршу і загортає трикутником. Начинка зверху має виглядати.
Годину випікає в духовці при температурі 150°С.

×