— Огірків багато полишалося. Не знаю, як доїсти. Мама краяла тонкими пластинками, гріла мед на пару і поливала. А для мене це було, як присипати цукром деруни. Так їдять поляки. У них навчилася варити суп. Називають його зупа огуркова, — розказує киянка Тетяна Корніюк, 39 років. — Найкращий на курячому бульйоні, але в піст можна й на олії.

Дістає з бульйону морквину, накраює кубиками. Вкидає дві картоплини. Підсмажену на олії цибулю висипає в суп.

— Хто не любить, аби плавала — перетріть підсмажену в блендері. Там можна перебити й огірки. Висипаю їх, як звариться картопля. Бо від кислих вона задубіє.

Огірки тре на дрібну тертку. Висипає у зварену картоплю разом із морквою. Солить, перчить, кидає лавровий лист.

— Пару хвилин — і все. Там уже нема чому варитися. Це так, аби смаки овочів змішалися. У готовий суп додаю свіжу посічену зелень.

×