Вінничанка Богдана Герасимчик, 51 рік, пізньої осені готує горобинову настоянку. Чекає, доки ягоди дозріють і стануть м"якими.
— Якщо не дочекаюсь їх природного пом"якшення, допомагаю. Для настоянки без спирту давлю горобину з цукром товкачкою, для спиртової — запікаю в духовці. Але ягоди треба добряче відмити від пилюки.
Терту з цукром горобину вінничанка перекладає в скляну банку й заливає холодною кип"яченою водою. Накритий тканиною посуд ставить у тепле місце бродити.
— Десь на 2–3 кіло горобини беру півкіло чи трохи й більше цукру. Води заливаю з літр.
За тиждень напій тричі проціджує через складену в кілька шарів марлю й розливає в пляшки. Настоянку щільно закупорює пробками та ставить на місяць у погріб настоюватися.
Для настоянки з горілкою Герасимчик запікає горобину в духовці, доки ягоди стануть м"якими.
— Дивлюся, аби не пересушилися. Далі горобину перекладаю у великий бутель і доверху заливаю горілкою. Стоїть вона в мене в коридорі ретельно закупорена, доки набуде темно-бурштинового кольору.
Готову наливку Герасимчик підсолоджує за смаком і обережно розливає у скляні пляшки. Пильнує, щоб не було осаду.
4 
35413
Коментарі