Українці вже "проїхали" тему люстрації, тому усі обіцянки її втілити в Україні є черговим політичним міфом, за допомогою якого деякі політики маніпулюють виборцями.

Насамперед слід замислитись над тим, кого українці збираються люструвати і за яким принципом. Якщо йдеться про конкретні професійні чи політичні групи, за яким критерієм вони вибиратимуться, і наскільки це буде демократично? Навіть з точки зору європейських стандартів демократії відповіді на це питання немає.

Згадаймо, як у 90-х роках у деяких країнах Східної та Центральної Європи люстрація частково торкнулась партійної номенклатури. При чому не всієї, а лише вищої партійної номенклатури. Водночас хочу нагадати, що у Польщі був дуже успішний президент - Квасневський, який привів свою країну до НАТО та Європейського Союзу. Але ж за визначенням наших націоналістів, він - колишній комуняка, а отже мав потрапити під люстрацію...

Якщо ж говорити про Україну, то ми, що, не поважаємо Леоніда Макаровича Кравчука? Поважаємо як людину, яка була однією з ключових фігур у створенні незалежної української держави. Але якщо б у нас провели люстрацію, Кравчук ніколи не був би президентом.

Крім того, серед творчої інтелігенції, яка у радянські часи перебувала в опозиції, було багато людей, які співпрацювали з Комітетом державної безпеки. Є документи, які це підтверджують. Просто сьогодні невигідно різним сторонам їх оприлюднювати.

Також до групи, яка підпала під люстрацію в Європі, належать працівники тодішніх спецслужб. Але у нас зараз колишні агенти радянської держбезпеки або у передпенсійному, або вже у пенсійному віці. Їх усунення головної проблеми України не вирішить.

Озираючись назад, можна сказати, що українське суспільство 90-х років було не готово до такого рішучого кроку. Більша частина громадськості спокійно ставилась до того, що хтось колись належав до партійної номенклатури.

Тому тему люстрації у тих формах, в яких вона була у Східній Європі, ми вже проїхали. Зараз ті, кого треба люструвати, або вже давно на пенсії, або не є активними політичними гравцями. За останні 20 років в Україні відбулась зміна політичних еліт.

І наостанок. ВО "Свобода" та "Батьківщина" кажуть, що треба люструвати Партію регіонів. Але наскільки це буде демократично, адже цю партію, навіть зараз, підтримує кожний п'ятий виборець країни? Якщо до цього питання підійти суто партійно, це буде те саме, як зараз влада поводиться із опозицією - тільки навпаки.

Справа ж не у партійності, а в ефективності і професійних та моральних якостях політичних гравців. Тому я скептично ставлюсь до теми люстрації і вважаю це черговим міфом, яким просто маніпулюють у своїх ідеологічних цілях деякі наші політики. А люди у цей міф вірять, особливо не аналізуючи, чи стоїть щось за ним.

×