14-річна Єлизавета Розізнана із села Широка Гребля Козятинського району Вінницької області брала участь у проекті "Голос. Діти", що проходить на каналі "1+1". До основної частини дівчина не пройшла, хоча має сильний голос і впродовж року виборола два гран-прі на міжнародних конкурсах та перші місця на двох всеукраїнських.
"Хотіла, щоб до мене повернулась Лобода, - розповідає дівчина - Більше подобається творчість Тіни Кароль, але Лобода змогла б більше щось із мене зробити. Вона бойова і наполеглива. Для мене, мого характеру, треба тільки такого тренера. Мені розслаблятися не можна. Після цього проекту справді зрозуміла, що хочу бути співачкою. Мені подобається бути на сцені, бачити захват в очах глядачів. Чути оплески. Хочу бути прикладом для інших. Показати, що не завжди легкий шлях до мрії, але треба іти, щось робити. Найбільше, що зрозуміла — треба вміти приймати поразки."
Мати та вчителька музики Єлизавети розповідають, що дівчина дуже самокритична. Передивлялась запис виступу, сама побачила недоліки.
"Я не виклалась на всі 100 відсотків на шоу, могла краще, - каже. - До половини пісні все було добре, а тоді дивлюсь: вони не повертаються. Що робити? Далі ідуть високі ноти, а вони знов не повертаються. Я не змогла справитись із хвилюванням і все пішло не так. Там не ту ноту взяла, там знов кудись не туди пішла. Готувалась до одного, а заспівала зовсім друге. Мені вчителька сказала одне, а Костянтин Меладзе — інше. Я не знала кого послухати і вийшло ні туди, ні сюди. Це було хорошим життєвим уроком".
У рідному селі Лізи музичної школи немає. Щодня вона на автобусі їздить навчатися у сусіднє село Самгородок за 8 кілометрів. Інколи автобус не приходить, тоді дівчина іде пішки або їде на велосипеді.
"Ліза вже вісім років так катається, - розповідає мати дівчини. - Поїсти не встигає. То я раніше до неї на зупинку із тарілками вибігала: картоплею, макаронами. Років два тому вона ще їла. А тепер соромиться. Як не просила раз хоч дві ложки з'їсти, відмовилась. Повертається додому опів на восьму вечора. Вона дуже стомлюється. В неї сил більше ні на що не вистачає".
Вінницький психолог Інна Яворська радить батькам добре подумати перед тим, як записувати дітей на різноманітні конкурси. Адже вони можуть стати для дитини травмою.
"Важливо розуміти для чого вам ці конкурси. Якщо це робить нереалізована мама, яка у свій час мріяла про кар'єру співачки, то її ціль — реалізувати свою мрію у дитині. Це погано, бо дитину націлюють на результат, а не сам процес. Тоді з'являється залежність від оцінки оточуючих: мій виступ оцінили добре — я хороший. Оцінили погано — я не хороший. Діти не завжди можуть витримати таке навантаження. Тоді з'являється страх, невпевненість у собі. Або беруть цей результат, але також великою ціною, через зіпсуті нерви і депресії. Якщо ж для батьків і дитини подібні конкурси - момент творчості, тоді оцінка неважлива, дитина від неї не залежить і просто отримує задоволення від виступу.
Часто діти справді тратять кілька років на заняття чимось одним, присвячуючи цьому ввесь вільний час. Але тоді перестають відчувати себе. І виходить так, що дитина виростає, ціль, яку вона поставила досягнуто. А що далі? Це може обернутися депресією. Людина — багатогранна істота. І розвиватися має гармонійно у багатьох напрямках".
4 
35413
Коментарі