"Ми їх не любимо, ми воювали", - кивають чорногорці на хорватів. "У тій стороні люди не дуже добрі", - це про албанців. "А що тієї Сербії? У нас он море", - так кажуть про своїх північних сусідів.

У містечку Петровац, на набережній Адріатичного моря, чути дві мови: відпочивають росіяни, обслуговують серби. Чорногорці не люблять працювати, вони найлінивіші серед балканців. На кожній із екскурсій гіди зачитують напівжартівливі заповіді чорногорця. Головна серед них: "Бачиш, як хтось працює - відійди йі не заважай".

У всьому винне море, пояснюють. Воно подарувало гроші, а відтак і свободу.

- Той дідок у затертих джинсах насправді мільйонер, - електрик Лазар вітається за руку з усіма місцевими багатіями.

Апартаменти тут здають по 70 євро на добу. У місті Будва з населенням 11 тисяч кожен п'ятдесятий - офіційний мільйонер.

Чути дві мови: відпочивають росіяни, обслуговують серби

Жартують, що саме через лінощі Чорногорія по війні не підписала офіційного миру з Японією. Отак і живуть - у стані лінивої війни.

У першій столиці Цетиньє - наче після тривалих боїв. Депресивне містечко з широкими порожніми вулицями й такими ж будинками. Молодь подалася заробляти швидкі гроші на узбережжя. У центрі міста - самотній дороговказ із позначками, скільки кілометрів звідсіля до європейських столиць. Натяк, куди ще, окрім моря, можна виїхати.

Тут розміщена резиденція чорногорського президента і православний чоловічий монастир. Туристів зустрічає російський монах отець Микита. Щоб розважити, розповідає байки:

- Улюблена тварина місцевих - змія, бо вона ходить лежачи. А ви знаєте, куди чорногорська дружина ховає гроші від чоловіка? Під лопату! А навіщо чорногорцеві крісло біля ліжка? Щоб відпочити після сну. А як тут оливки збирають, у курсі? Розстелять під деревом рядно і чекають вітру. Якщо того нема - значить, рік неврожайний.

Кажуть, ніби отця Микиту за гострий язик кілька разів намагалися перевести до менш публічного монастиря. Але керівництву ліньки цим займатися.

×