– Я – глиняний чоловік! – кричить під час толоки в Музеї трипільської культури в селі Легедзине Тальнівського району на Черкащині хлопчик років 6

Разом із другом обмащуються глиною, яку дорослі місять ногами. Діти ліплять кульки й кидаються ними. Падають у заміс. Грають у піжмурки. Поруч стоїть цистерна з водою, біля якої матері миють малюків .

Казкар Сашко Лірник створює трипільську жінку. Для цього кладе одну з дівчат у глину й обліплює її тіло так, що видно тільки голову.

Заміс із полови й глини роблять по черзі понад 200 людей. Ним мастять ізсередини стіни трипільської хати, вівтар і формують піч. Споруда, яку будують толокою четвертий рік, буде діючим музеєм.

– Плануємо її обставити посудом та речами повсякденного вжитку трипільців. Тоді у відвідувачів буде відчуття реального перебування в трипільській оселі, – каже директор музею Владислав Чабанюк, 48 років. – Піч працюватиме. Аналогів їй немає, і ми пробуватимемо в ній готувати.

Заповідник "Трипільська культура" площею 2 тис. га розкиданий по трьох районах Черкащини – Тальнівському, Уманському та Звенигородському. Ці поселення називають "гігантами" – найбільшими у світі періоду мідно-кам'яного віку.

×