25 вересня у французькій столиці Парижі вчителі протестували проти освітньої реформи. Її мають розпочати наступного року, але вже з вересня у 10 відсотках шкіл запровадили частково. Вимагають єдиного рівня знань із базових предметів – французької мови, математики, природничих наук й історії. Замість латини й давньогрецької пропонують нові "синтетичні" предмети – інформація й комунікація, мови та культури Античності, світ економіки й професій, культура й мистецтво.
– Шкільна освіта у Франції зайшла в глухий кут, – коментує протести міністр освіти Наджат Валло-Белкасем, 38 років. – Щороку ми опускаємося в рейтингах освіченості школярів. Катастрофічно падають знання з математики. Але найбільше лякає те, що 150 тисяч школярів щороку вирішують не продовжувати освіту. Вони зупиняються на рівні 16 років і не бажають рухатися далі. Розумію, що люди ніколи не хочуть змін, але час настав. У нас є рік, аби врахувати всі помилки й побажання
Філіп ПОЗЕ, 45 років, учитель фізики, Париж:
– НАЙБІЛЬШЕ СУПЕРЕЧОК НАВКОЛО ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ Й ЛАТИНИ. Мовляв, це фундамент нашої освіти. Всі ЗМІ концентруються тільки на цьому. Але латина й давньогрецька були факультативними. Звісно, більшість кураторів змушували свій клас слухати їх. Але мало хто з випускників просунувся далі лічби до 100 і 20 хрестоматійних фраз. Коли мали прочитати уривок давньогрецькою, то просто зазубрювали. Ніхто не розумів, про що там у Гомера.
Із викладачами – біда. Моя дружина складає шкільний бюджет. Як правило, вчителі цих двох предметів – спеціалісти у дуже вузькій сфері. Тому вимагають пільгових умов контракту. Школи мусили погоджуватися, бо в штаті повинні бути ці люди.
Звісно, давньогрецька й латина розширюють кругозір і привчають до логіки й дисципліни. Ми запропонували батькам самостійно оплатити педагога. Зголосилися дванадцятеро. А в школі – 600 учнів. Їм простіше найняти вчителя для індивідуальних занять.
Мене в реформі лякають "синтетичні" предмети. Вони є обов'язковими. При тому на них не виділяють окремих годин. На природничі науки два уроки забрали у мене. На фізику у випускному класі залишився один урок. У хіміків – теж. Мовляв, розумніше викладати всі разом. При цьому викладатиме їх третій педагог.
Елейн ЛОРТ-ЕРТЕЛЬ, 38 років, юрист, Марсель:
– МАЮ СИНІВ 12 І 14 РОКІВ. Обидва ходять у приватну школу. Не вірю, що можна зрівняти рівень випускника школи за принаймні 10 тисяч євро на рік і безкоштовної. Ніхто при здоровому глузді не віддає дитину до звичайної місцевої школи. Якщо немає коштів на платну, прилаштовують до коледжів при релігійних спільнотах. Здібних дітей із незаможних сімей беруть до елітних коледжів на стипендію. Але треба показувати високі результати.
Старший син математично обдарований. Молодшому доводиться наймати репетиторів. При цьому він добре розуміється на біології. Педагоги працюють з ним у цьому напрямку. У безкоштовній школі просто немає можливості приділяти стільки уваги кожній дитині.
Латину вивчала у коледжі, потім – в університеті. Викладач говорив, що в скруті вона нам допоможе. За 10 років жодного разу не знадобилася. Краще було навчитися чогось практичного.
Франсуаза РО, 23 роки, психолог, Париж:
– РІШЕННЯ ПОЗБУВАТИСЯ ЗАЙВОГО МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ ПРАВИЛЬНИМ. Зараз зовсім інший темп життя, ніж 25–30 років тому. Не дуже уявляю, як пересічній сучасній людині може допомогти давньогрецька. Краще більше уваги приділити самозахисту, психологічній стійкості й витривалості. Можна банальні курси профорієнтації ввести. Хай краще вчаться працювати в пекарні та в столярній майстерні.
Скасовують фінансування на факультативи з філософії. Мені це теж здається правильним. На них мають прийти ті, кому воно справді треба. А не заганяти увесь клас слухати про Ніцше.
Треба дітей із невисоким інтелектуальним потенціалом стимулювати працювати над собою. Ну, не буде з нього ядерного фізика чи нейрохірурга. Але він може стати геніальним шеф-кухарем. Це треба розпізнати. Нова система такої можливості не дасть.
Луїс НЕРТО, 31 рік, соціальний працівник, Ліон:
– РЕФОРМА ПРОПОНУЄ додатково працювати з тими, хто не може опанувати шкільну програму. На практиці це неможливо. Якщо йдеться про безкоштовну школу, то ці діти погано відвідують заняття. Часто мають проблеми в родині. У старших класах – із наркотиками. Школа цього не виправить.
Мені подобається загальний задум. Коли об'єднують предмети, вчать розуміти загальні процеси. Часом діти за деревами не бачать лісу. Що поганого в тому, щоб природу вивчати єдиним комплексом? Але деталі поки що непродумані.
Не варто забувати, що збільшується відсоток мігрантів. Треба визначитися, чи пропонуємо їм свою класичну схему, чи рухаємося до якогось глобальнішого варіанту. Так, це частина нашої культури. Але практика свідчить, що в останні років 10 це був мертвий вантаж.
3 ФРАНЦУЗЬКІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ УВІЙШЛИ ДО ПЕРШОЇ СОТНІ РЕЙТИНГУ КРАЩИХ СВІТОВИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СПІВПРАЦІ ТА РОЗВИТКУ. У ЗАГАЛЬНОМУ РЕЙТИНГУ РІВНЯ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ ФРАНЦІЯ ЗАЙМАЄ 25 МІСЦЕ. ПЕРШІ П'ЯТЬ ПОСІДАЮТЬ СИНГАПУР, ГОНКОНГ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, ТАЙВАНЬ І ЯПОНІЯ
4 
35413
Коментарі