- Не люблю села. Я - дитина бетону. Чудово себе почуваю в кам'яних джунглях, - каже київський дизайнер і стиліст Андре Тан (справжнє ім'я - Андрій Тищенко. - "Країна").
На фото - вид із вікна офісу Андре. Він знаходиться на 19 поверсі новобудови по вул. Срібнокільській. Це в житловому масиві Осокорки, на лівому березі Дніпра.
Тан розповідає:
- Це - пентхаус площею 300 квадратних метрів. Я тут два роки, а до цього п'ять років мав офіс у центрі Києва, на вулиці Михайлівській, у старовинному будинку з дерев'яними сходами і височенними стелями. Після того вінтажу захотілось урбаністики. Квартиру із кращим видом із вікна продавали на 20 відсотків дорожче. Але для мене було головним, що це - останній поверх і ніхто не ходить у мене по голові. Моцарт, аби творити, ставив свій рояль на даху.
Дуже люблю Гонконг. Навіть здається, що у попередньому житті жив саме там. Вечірні Осокорки схожі на це місто. Вікна квартир світяться, миготить вогнями Бориспільська траса, на біґ-бордах та вивісках магазинів витанцьовують вогники. Ввечері, перед тим як іти додому, п'ю чай, дивлюся у вікно та уявляю, що в Гонконгу. Хоча там будинки вузькі й високі, а наші - ширші й огрядніші.
Живу в центрі, там спостерігаю за сходом сонця. А на роботі дивлюся, як воно сідає. Тут частіше, ніж у центрі, буває туман. За вікном постійно щось змінюється: те зносять, те - добудовують. Унизу є школа.
Коли стомлююся, дивлюсь у вікно, але тільки на небо. Якщо почнеш спостерігати за людьми, зазирати у вікна, то нічого не зробиш за цілий день.
Андре Тан родом із селища Комсомольське на Харківщині.
Коментарі