1994-го Олександр Лукашенко, якому зараз 56 років, випередив найближчого конкурента на 27%, 2001-го - на 60%, а 2006-го - на 77%. Нині конкурентами чинного президента називають Володимира Нєкляєва та Андрія Саннікова.

64-річний лідер громадського руху "Говори правду!" Нєкляєв має найбільший виборчий фонд, 98 млн білоруських рублів ($32 тис. - "Країна"). Зібрав близько 190 тис. підписів на свою підтримку. Обіцяє "модернізувати країну", зробити її парламентсько-президентською, збільшити виплати безробітним, підтримувати не лише багатодітних, а й родини з двома дітьми.

56-річний лідер "Європейської Білорусі" Андрій Санніков сподівається перемогти Лукашенка якщо не на виборах, то "через протест". Закликає голосувати "за сильну Білорусь для вільних людей". Хоче збільшити приватний сектор, через п'ять років вступити до ЄС.

Сергій ПОЧЕБУТ, 43 роки, бригадир із міста Волковиск Гродненської обл.:

- Перемогти має Лукашенко. За останні півроку тричі підвищували пенсії, загалом - на 25 відсотків.

А наприкінці  1990-х усе розкрадали. У сусідньому Зельвенському районі із пивзаводу потягнули навіть рами з вікон. З військових частин продавали багато техніки, офіцерам із розформованих підрозділів у Німеччині за хабарі виділяли квартири. Середня зарплата була 30-40 доларів, а пенсії - ще менші.

Відтоді багато що змінилося. Я живу в приватному секторі. На нашу вулицю щосереди приїжджає сміттєвоз. Водій отримує 400 доларів.

Ціни на хліб підвищують в останню чергу. Зараз 800-грамова буханка коштує 70 центів. За кілограм  свинини на базарі платимо десь 2,5 долара. Кіло перловки чи пшона коштує 80 центів, гречки - 2,6 долара, 200 грамів масла - 1,5 долара, літр молока - 40 центів. На 95 відсотків - це наші, білоруські товари.

Середня зарплата по району 300-350 доларів, стипендія - 50-70.

Державних підприємств майже не лишилося. На комбінаті дитячого харчування "БелЛакт" акції повністю належать колективу. Моя сусідка щоквартально отримує за них 110 доларів.

Син цьогоріч закінчив університет. Йому одразу запропонували 47 робочих місць на вибір із зарплатою від 500 доларів.

Днями ходив до лікарні, видалили тромб на руці. Купив знеболювальне, пластир і шприц. Заплатив за все 2,8 долара. Операція і подальші огляди й перев'язки - безкоштовні. За медичні послуги не платимо - тільки за препарати. До приватних лікарів є сенс ходити лише лікувати зуби.

Надія ПАВЛЮК, 54 роки, медсестра, Мінськ:

- Переїхали до Білорусі з Полтавщини 17 років тому. Чоловік працював у текстильній промисловості, фірма збанкрутувала. Я мала чверть ставки в районній поліклініці. Втрачати не було чого.

Лукашенко - хороший господарник, однак далі цей "законсервований Союз" тривати не може

Тут влаштувалася в міську дитячу лікарню. Одразу дали ставку, виділили місце в гуртожитку. Розруха була, як і в Україні, але вчасно платили і ціни на продукти стримували. Лише раз зарплату видали макаронами, цукром, смальцем і повидлом. На заощадження придбали ділянку, побудувалися. Чоловік працював на фабриці, зараз має бізнес - постачає білизну до київських магазинів.

Опозиційні газети купити складно, але їх можна читати в інтернеті. Лукашенко - хороший господарник, однак далі цей "законсервований Союз" тривати не може. Думаю, він це розуміє і створюватиме "ілюзію демократії". До протесту білоруси не готові. Принаймні, зараз. Працюю у приватному гінекологічному кабінеті. Більшість клієнтів упевнені, що Григорович у всьому правий.

Василь ТОКМАЧ, 37 років, механік, Гродненська область:

- Переїхав сюди з України 2001-го. Дружина працює на кролефермі, я - в гаражі. Зарплата офіційна, на двох більше тисячі доларів. Кожен у селі має невелике господарство. Корів майже не тримають, але тепличка-свині є обов'язково.

Дільничний двічі забирав мене, бо п'яний бився з сусідом. За це на роботі отримав догану, штрафували. Відмазатися не можна ніяк. Але є в тому і позитив: не страшно дітей відпускати на танці.

Ольга МЕЛЬНИК, 49 років, місто Могильов:

- З чоловіком жили на Київщині, у Броварському районі. Після інституту отримали разом направлення на молокопереробний завод. Той перестав випускати кефір, грошей не платили, мене вагітною скоротили. Подзвонив інститутський друг, запропонував переїхати до Могильова. Продали все, що мали, і з 3-місячною дитиною перебралися сюди.

Перших півроку жили у другового діда. Потім отримали квартиру від заводу. Чоловік заробляв небагато, але все одно було легше, ніж в Україні. Зараз я - начальник цеху на молокозаводі. Проблем особливих немає.

Олексій ШЕЇН, 34 роки, громадський діяч:

- Сьогоднішня ситуація відрізняється від тієї, що була п'ять років тому. Перше: режим зараз слабший економічно. Це пов'язано і з кризою, і з російськими енергоносіями, постачання яких ускладнилося. Друге: щоб зберегти владу, Лукашенко налагоджує відносини із Заходом, із Євросоюзом. Режим лібералізується. І третє: зараз Росія не підтримує Лукашенка.

Проте опозиція досі надзвичайно слабка, демократичні сили роз'єднані. П'ять років тому ми мали одного очевидного кандидата - Олександра Мілінкевича. Сьогодні їх дев'ятеро. Тож з одного боку - ліберальне поводження влади: на минулих виборах половина опозиції в цей час уже сиділа. З іншого - відсутність єдиного суперника Лукашенку, спільного сценарію, як діяти, що робити на площі. В опозиції є два крила - проросійське та прозахідне або патріотичне. Їм не вдається домовитися. Політичні сили насамперед ставлять собі за мету використати вибори для підняття свого рейтингу та популяризації лідерів.

За незалежною соціологією, ніхто з кандидатів не має 50 відсотків підтримки. Це вперше і історії. Тому люди мають вийти на площу й вимагати чесного підрахунку голосів. І тоді може бути другий тур.

Олесь ЛОГВИНЕЦЬ, 38 років, політолог, викладач білоруського Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі:

- Вчора телебачення проводило інтерактивне опитування. Більш-менш зрозуміло, хто які матиме відсотки. 73 - Лукашенко, до 2 відсотків - у різних опозиційних кандидатів, кожен п'ятий - проти всіх.

Головна різниця з попередніми виборами - кількість кандидатів. І те, що режиму зараз надзвичайно важливо здобути визнання на Заході. Хоча на телебаченні домінує одна людина й уже є сигнали, що обіцяного чесного підрахунку не буде.

Друге питання - протестний потенціал опозиції. Він дуже обмежений.

Лібералізація відбулася, але це не означає, що була демократизація. Ці речі треба розрізняти. Лібералізація - це в рамках, які є, дозволити трошки більше. Але ж у нас 10 днів заборонено агітацію, перед самими виборами! Такого немає в жодній країні. Уже ніде не побачите опозицію. Чи зможе вона ефективно протестувати, зважаючи на мороз, зимовий час? Ніхто не впевнений, що не стрілятимуть чи не застосують силу, аби розігнати мітинги.

Сергій ДЕВ'ЯТКЕВИЧ, 32 роки, системний адміністратор, Мінськ:

- Демократичні зміни незворотні - хоч би як Лукашенко прагнув залишити все, як є. Студенти їздять вчитися в Європу. Усі бачать дику різницю. Рано чи пізно країна дозріє до революції.

Раніше, щоб відкрити бізнес, треба було півздоров'я залишити в інстанціях. І все одно ти не мав упевненості в завтрашньому дні. Зараз усе змінилося. Купа приватних магазинчиків. Більшість друзів мають невеликі фірми. Три роки тому мені не дозволили відкрити інтернет-магазин, а зараз роблю поставки по всій Європі. Люди хочуть працювати й мати щось для себе, а не тільки отримувати шматок, який тобі кинуть.

П'ять років тому за "неправильні" слова можна було просто зникнути. Зараз усі більш-менш вільно говорять. В інтернеті ж роти не позакриваєш. Але погано, що змін хоче тільки молоде покоління. Старші, які прожили 15 років за Бацьки, не розуміють, чим цей режим неправильний. Бачу по батьках, що "закостеніли мозком".

"Мене підтримує не тільки Євросоюз та США, а й Росія"

Володимир НЄКЛЯЄВ, лідер громадського руху "Говори правду!"

"На вибори треба йти з добром і народу пропонувати добро. Своєю злобою вони тільки залякають людей, і за них голосувати не будуть. Виливати з екранів злобу на народ - це не білоруський варіант"

Олександр ЛУКАШЕНКО, президент Білорусі, про звинувачення кандидатів-опозиціонерів

37 млрд білоруських рублів ($ 1 млн 220 тис. - "Країна")

з держскарбниці витратить Білорусь на президентські вибори

$2800

отримує щомісяця президент Олександр Лукашенко, згідно з декларацією ЦВК

$500 - середня зарплата білорусів

9,4 млн людей - населення країни

×