Коли запровадили правило виїзного гола, Європою мало подорожували. Були численні кордони, існувала залізна завіса між капіталістичними й соціалістичними країнами. Фактично ж – між вільним світом і комуністичною тиранією. Часом футболіст лише раз у житті міг виїхати на матч єврокубків. Переживав певний культурний шок. Гравці з країн радянського табору почувалися ніби закинутими на ворожу територію. На них тиснули невідома обстановка, глядачі й судді, які тоді мало симпатизували командам зі сходу. Зараз гравців нічим не здивуєш.

Олег ФЕДОРЧУК, 60 років, футбольний тренер

Правило було справедливе. Бо, скажімо, 70 тисяч глядачів на чвертьфінальному матчі Кубка кубків-1984 "Порту" – "Шахтар" – були не 12-м, а 13-м і 14-м гравцями господарів. За нашим часом розпочали опівночі. Стадіон реве, ноги ватні. Ведучи 2:0, ми знітилися і програли – 2:3.

Тоді, як і зараз, не всі мали можливість грати за 70-тисячних трибун і відчувати необхідну підтримку вдома. Були й п'ятитисячні арени. Щоб урівняти можливості команд, УЄФА й запровадила правило.

Тепер – інший час. Підтримки трибун немає – окремі матчі Ліги чемпіонів проходять на нейтральних полях. Тож надавати перевагу якійсь команді, що забила на виїзді, – абсурд. Правило треба скасувати.

Віктор ГРАЧОВ, 64 роки, колишній нападник донецького "Шахтаря"

Правило треба лишати. Бо його нічим замінити. Що придумати? Грати третій матч чи додатковий час із серією пенальті? Це наприкінці 1950-х ігор було мало й команди могли зіграти втретє. Зараз на це ніхто не піде.

Мирон МАРКЕВИЧ, 70 років, колишній головний тренер збірної України

Виїзний гол треба скасувати. Це змінить тактику гри в єврокубках. Бо команда, що забила в першому матчі на виїзді, вдома намагається зберегти результат. Грає в закритий оборонний футбол. Такого не було б, якби виїзний гол не давав переваги.

Ігор ЯВОРСЬКИЙ, 61 рік, колишній футболіст тернопільської "Ниви"

×