четвер, 03 березня 2011 13:19

До ігрових автоматів сина не пускаю, у кінотеатр не ходимо

Автор: фото: Олексій Мазур
 

14-річний вінничанин Анатолій Гайструк пише картини, вишиває гобелени. Два роки тому його обрали переможцем Всеукраїнської національної премії "Диво-дитина", у номінації "Найбільш творчий".

Наталя ГАЙСТРУК, 39 років, мати Анатолія:

- У родині всі були лікарями. Я за фахом лікар-гінеколог. Упевнена: кожна дитина від народження талановита. Але не думала, що Толя піде в мистецтво. В 4 роки він читав, бабуся навчила. 5-річним учив математику й логіку у клубі для дошкільнят, ходив на бокс. Якось гуляли парком, роздивлялися дитячі картини. Жінка, яка працювала на тій виставці, сказала: Толя дивиться на них якось дивно. Ніби бачить по-іншому, аніж ми.

У журі сказали, дитина не може таке намалювати сама

Потім якось після боксу Толя зайшов у кімнату, де малювали діти. Вчителька порадила йому спробувати. Перший малюнок - черепаха, гелевою ручкою. Я й не думала, що 6-річний може так намалювати. Потім пішов на заняття з гобелену, графіки та батіку. Спершу хотіла відмовляти, бо ж хлопчик.

Один гобелен викладач повіз на міжнародний конкурс у Сочі. Там робота отримали гран-прі, дали грамоту. Синові тоді було 9 років. Після цього я почала возити його на конкурси. Бачити його роботи - одне. Інше, коли він малює на публіці. Торік у Львові золоту медаль дали, а гран-прі - ні. У журі сказали, дитина не може таке намалювати сама.

Художники кажуть, за якийсь час син може охолонути до малюнків, тому радять опановувати академічне малювання. Зараз займається з викладачем, обирає, що робитиме в житті. Каже, мистецтво залишиться назавжди. Швидше за все, зупиниться на професії архітектора.

Із-під палиці змусити взяти пензлик його неможливо. До ігрових автомати сина не пускаю, у кінотеатр не ходимо. Іноді йому хочеться змарнувати час, але все розуміє.

Ми продали за дуже гарні гроші його картину "Відтінки старих стін". Її виставляли в галереї Києво-Печерської лаври. Знаю, що робота поїхала за кордон. Якось сину пропонували продати гобелен за копійки. Анатолій сам відмовив. Розумів: робота, яку ткав півроку, не може коштувати дешевше за джинси чи обід у ресторані.

У домі в жодному разі не можна лаятися, завжди має грати красива музика. Не можна курити - замість запаху цигарок нехай у вазах стоять квіти. Ще потрібно показувати любов, і тоді дитина не робитиме дурних учинків.

Зараз ви читаєте новину «До ігрових автоматів сина не пускаю, у кінотеатр не ходимо». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі