Про футболіста Ліонеля Мессі за півтора десятиліття написані чи не мільйони статей, біографічних розвідок, наукових і не дуже досліджень, монографій. Ретельно пораховані точні передачі, забиті м'ячі, здійснені фінти. До міліметра й міліграма виміряний унікальний організм – від зросту та ваги до довжини волосся на спині.
Цей сучасний футбольний феномен прагнуть порівняти з найкращими гравцями минулого. І ці порівняння, звісно, некоректні. Мессі не просто живе в інший час, ніж Пеле, Бест, Беккенбавер, Кройф, Марадона й інші кумири попереднього століття. Він грає в інший футбол. У той, в якому дорогоцінні ноги аргентинця бережуть ретельніше за таємницю вкладів у швейцарських банках.
Уявіть 17-річного Мессі в юнацькому чемпіонаті України. Ну спробуйте! Не виходить? І правильно – у нас цього юного віртуоза суперники "зламали" би в перших кількох матчах. Або він травмувався б на тих поверхнях, що звуться футбольними полями. Мессі не місив у юності багнюку, не падав на замерзле поле, не "забивав" м'язи на "бетоні" ґрунтових полів. А якби у нас так берегли, скажімо, Віктора Циганкова, який у свій 21 рік є ходячим підручником для спортивних травматологів?
Зверніть увагу, як поводяться з Ліонелем Мессі суперники в чемпіонаті Іспанії чи Лізі чемпіонів. Як оберігають його арбітри від найменшого посягання. І правильно роблять. Тому що його футбольний талант – надбання людства, яке слід охороняти, як пам'ятки зі списку ЮНЕСКО.
Час не стоїть на місці. Все більше українських дітей починає грати у футбол на рівних штучних майданчиках, а не на ямах шкільних дворів або сільських вигонів. Якби ж тренери ще не вчили їх з юних років підкатам та іншим прийомам з арсеналу бойових мистецтв. Але це буде, напевно, у футболі наступного століття. А в цьому слід берегти унікального аргентинця Ліонеля Мессі. Якомога довше і всім на радість
4 
35413
Коментарі