Співпрацюють з роботодавцями і мають зіркових викладачів - експерт про те, як обрати університет

Варто дізнатися чи працює університет із роботодавцями, має з ними спільні проекти і програми стажувань у найбільших українських або міжнародних компаніях чи фірмах, які працюють в галузях, до яких виш конкретно готує студентів. Якщо цього немає, виникають підозри, що університет не навчає хороших спеціалістів, відповідно з ним ніхто не хоче співпрацювати.

Чи проводять в університеті регулярні відкриті промови чи семінари відомих фахівців із різних галузей. Важливо, щоб лекторами були професіонали своєї справи, особливо, якщо це іноземні професори чи просто науковці. Тоді стає зрозуміло, що заклад цінують на міжнародній арені.

Можна, але дуже обережно. У такі списки зазвичай потрапляє зовсім незначна кількість українських закладів, адже наша країна не є в центрі освітнього розвитку. Проте все ж добре, якщо вони там перебувають. Одним із таких рейтингів найкращих університетів світу є QS.

Безумовно це хороша ознака, якщо відомі та навіть топові педагоги викладають в одному виші. Вступнику потрібно дивитися на цитованість їхніх робіт, яка у них репутація за межами України, як часто вони проводять публічні виступи, чи дають коментарі різним ЗМІ, чи брали участь у роботі великих компаній та уряду, а також в створенні реформ чи онлайн курсів. Крім цього, абітурієнту потрібно обов'язково дивитися на абсолютно весь список викладачів, які можуть в них викладати, їхні вчені знання, досвід робити.

Звісно. Формально законом всі університети зобов'язані так робити. Проте в реальності більшість українських вишів цього не забезпечує. Як результат, студент змушений вивчати виключно програму. Це звісно ж профанація, а також доволі поганий сигнал, що університет не переймається якістю викладання і навчального процесу загалом.

Варто поговорити з нинішніми студентами або випускниками останніх років. У них можна запитати про те чи беруть викладачі хабарі та чи вимагають гроші за оцінки. Важливо, щоб вони могли розповісти про це з власного досвіду, а не практики когось іншого. Крім цього, зараз напевне у кожного вишу в соціальних мережах існують неофіційні сторінки, створені студентами цих закладів. Тому, якщо немає жодних знайомих, які там навчаються, то можна написати в такі групи і попросити проконсультувати щодо викладачів і навчання.

Цього стверджувати не можна. Наприклад, Український католицький університет, який є одним із топових в нашій країні, але знаходиться у Львові. І таких вишів багато. Крім цього, у Києві є чимало слабких закладів. Також не варто думати, що заклади з історією якось переважають. Насправді дата заснування абсолютно нічого не дає. Створений у 19 столітті університет може поступатися абсолютно всім вишу, який існує всього 10-15 років.

Якщо така можливість є, то звісно, що краще поїхати та детальніше поспілкуватися з педагогами, студентами і випускниками. Важливо зайти всередину кампуса і подивитися на приміщення, де викладатимуть, якщо людина з іншого міста і не планує винаймати квартиру, то їй варто глянути ще й на стан гуртожитків. Однак потрібно бути обережним. Адже під час таких поїздок можна потрапити на спеціально підготовлені університетом рекламні заходи. Де адміністрація всіма можливи способами запевнятиме учнів, що у вишу немає жодних проблем чи недоліків. Тому відвідувати навчальні заклади потрібно неофіційно.

Вважаю, що в такому випадку краще відкласти вступ у виш на рік. За цей період варто підготуватися і повторно скласти зовнішнє незалежне оцінювання з тих предметів, бали з яких вступника не задовольняли. Після вже можна пробувати вступати саме в той університет і факультет, куди він планував спочатку.

Це не найкраща ідея, як і йти в слабкий університет, на який йому вистачає балів, щоб лише вступити з усіма однолітками. Після він буде змушений щонайменше чотири роки в ньому навчатися і цей період студент просто вкраде сам у себе. Тому краще рік почекати, впродовж якого можна стажуватися, працювати чи додатково пройти навчальну програму, наприклад, "Української академії лідерства".

Насправді на кожен дійсно видатний виш, як Стенфорд чи Гарвард припадає неймовірно велика кількість посередніх, а то й відверто поганих зарубіжних навчальних закладів. І такі університети є в кожній без виключення країні світу. Так, в Україні є чимало сильніших вишів, ніж наприклад, у сусідній Польщі. До речі, іноземні заклади навчання потрібно обирати за тим самим алгоритмом, що й українські. Єдине, що в цьому випадку міжнародні рейтинги стануть набагато кориснішими.

В Україні існує благодійний проект Ukraine Global Scholars. Його створили українські випускники топових зарубіжних університетів. Вони безкоштовно допомагають нашим талановитим школярам вступати у найкращі американські навчальні заклади на повну стипендію. За чотири роки їхні діти-випускники здобули стипендій на суму 15 мільйонів доларів. Наразі це найкращі фахівці у цьому питанні в Україні.