Рейтинг формують на підставі академічної успішності студентів. Університет може вирішити, чи вводити додаткові критерії. У загальному підсумку їхня кількість становить не більш як десять відсотків. Тобто щонайменше дев'яносто відсотків важить академічна успішність, а десять - спортивні досягнення, участь у житті університету, наукова активність або інші критерії, які визначить університет. Але додаткові критерії не є обов'язковими. Вузи можуть це робити, а можуть не робити.

Нинішня стипендіальна реформа – не враховує реалій. Вона з часом створюватиме дедалі більше проблем. Наприклад, у постанові щодо нарахування стипендій є підпункт, у якому йдеться про відрахування з бюджету. Якщо студент до початку наступного семестру не складе борги, його відраховують з бюджетної форми навчання. Раніше ВНЗ самі вирішували це питання. Залежно від університетів можна було мати дві-три академічні заборгованості.

Мені невідомо. Швидше за все, в нинішніх умовах, коли університети бояться втратити студентів, далі відбуватиметься викривлення оцінок на сесії. Двійка буде дуже рідкою оцінкою. Тобто університети й далі випускатимуть усіх охочих, навіть двієчників.

Це залежить від того, який відсоток студентів матиме підвищену стипендію і звичайну. Університети самі вирішують, скільки студентів отримуватимуть 1600 гривень, а скільки 1100. В одних вузах підвищені виплати отримують два відсотки студентів загальної кількості бюджетників, в інших - чотири, наприклад. Загалом діапазон тих, хто отримує стипендії, коливатиметься від 40 до 45 відсотків бюджетників за рейтингом.

Реформа по суті не зачепила соціальні стипендії, їх і далі нараховуватимуть за довідками про пільги, а не диференційовано відносно рівня доходу родини, яка утримує студента, як це відбувається в розвинутих країнах. Тут логіка має бути проста. Серед студентів є 40-60 процентів тих, хто справді потребує матеріальную допомогу для того, щоб повністю присвятити себе навчанню. Серед них є студенти з родин із середнім достатком, з бідних родин і з родин, де ледве зводять кінці з кінцями. Тому соціальна стипендія повинна бути різна для різних категорій залежно від матеріального стану, а також потреби гуртожитку. Таким чином ми можемо максимально ефективно розподілити кошти на соціальні стипендії, а не давати їх усім під одну гребінку. Для нарахування стипендій варто було б використати техніку з нарахуванням субсидій. Соціальну стипендію треба давати за рівнем доходів, диференційовано.

Так, рівень виплат залежить від того, де навчається студент. Звичайна академічна стипендія для студентів університетів, інститутів, консерваторій та академій становить 1100 гривень. У технікумах, училищах та коледжах - 830 гривень.

Є так звані іменні стипендії: президентська, урядова, Кабміну. Виплати від президента та Верховної Ради становлять 1200 грн, а Кабміну 1100. Річ у тім, що усі ці стипендії отримують одиниці. На загальній кількості це майже не відображається.

Академічну стипендію у підвищеному розмірі можуть отримувати студенти, які навчаються на педагогів, на інженерних спеціальностях, фізико-математичних та деяких природничих. Ми вважаємо, що підвищені стипендії не принесуть бажаного ефекту самі по собі. Річ у тім, що низька зарплата вчителя відлякує вступників сильніше, ніж приваблює підвищена стипендія. Тому очікувати появи сильних вступників на тій же педагогіці не варто.

Річ у тім, що так зване зрізання було й раніше. А зараз у ньому немає потреби. Є планка - стипендії отримують 40-45 процентів бюджетників згори рейтингу. Різати немає сенсу. У вас може бути група круглих відмінників або круглих трієчників, але все одно хтось з них буде внизу, а хтось вгорі рейтингу. Двійки не ставитимуть – ось це погано. Студенти уважніше дивитимуться на оцінки сусіда – це добре. Також погано, що однаково високий рейтинг у різних групах може означати різний рівень знань.

Усе залежить від конкретних груп. Якщо у групі усі пастимуть задніх, то стипендію отримуватимуть ті, хто пасе задніх. Якщо у групі буде жорстка конкуренція, то стипендію отримуватимуть кращі з кращих. Але університети точно не відраховуватимуть студентів більше, ніж раніше. Тоді вони втрачатимуть кошти, а це нікому не вигідно.