13 липня відбудеться друге у нинішньому році затемнення Сонця. Світило частково сховається за Місяцем. Помилуватися затемненням вдасться тільки в Антарктиді, в Індійському океані і в Тасманії.

В одній і тій же точці світу побачити, як Місяць повністю закриває собою Сонце, можна приблизно раз в 350 років. Сонячне затемнення трапляється тільки в повний місяць. Триває близько 7 хвилин. Буває повним, частковим і кільцеподібним. Їх можна спістерігати кілька разів на рік у різних країнах світу.

Gazeta.ua підготувала добірку повних сонячних затемнень за кілька останніх років.

1. Велике американське затемнення Сонця

21 серпня 2017 року у західній півкулі відбулося одне з найдовших сонячних затемнень в історії.

 

Місяць менший за Сонце в 400 разів. І в ті самі 400 разів ближчий до Землі. Завдяки збігу цих обставин і траєкторій руху тінь від Місяця накрила Сполучені Штати. Американці побачили, як Місяць наче зрівнявся розмірами із Сонцем і затулив його. На затемненому небі спалахнула сонячна корона, яка обрамляла чорну місячну кулю.

Часткову фазу затемнення спостерігали в Північній Америці і частково в Західній Європі та Південній Америці.

У Росії затемнення бачили частково на крайньому північному сході та Чукотському півострові. В Україні та Східній Європі це затемнення не було видно.

2. Березневе повне сонячне затемнення

Сонячне затемнення 9 березня 2016 року транслювати в прямому ефірі NASA разом з Центром науки в Сан-Франциско.

Повне сонячне затемнення спостерігали в північній і центральній частинах Тихого океану і на сході Індійського океану. Часткові фази було видно з Азії та Австралії.

Трішки тіні бачили в Росії. У Петропавловську-Камчатському воно досягло піку. Українці затемнення не бачили.

Це затемнення було повторенням через сарос (інтервал часу, в середньому приблизно 6585 дня - Gazeta.ua) повного сонячного затемнення 26 лютого 1998 року. Наступне затемнення даного саросу відбудеться 20 березня 2034 року.

Космічний апарат NASA Dscovr зняв повне сонячне затемнення з точки Лагранжа системи Земля-Сонце.

 

3. Вражаюче затемнення над Атлантичним океаном

Сонячне затемнення 20 березня 2015 року - це 61-е затемнення 120-го саросу. Область найкращої його видимості потрапила на приполярні і середні широти північної півкулі.

Затемнення стартувало в Атлантичному океані на схід від узбережжя Канади і описало широку дугу на північ навколо Гренландії. Завершилося в Північному Льодовитому океані недалеко від географічного північного полюса планети.

У Києві спостерігали лише часткову фазу сонячного затемнення.

Це останнє повне сонячне затемнення, яке бачили в Європі. Наступне повне сонячне затемнення відбудеться 12 серпня 2026 года.

4. Тихоокеанське затемнення

11 липня 2010 року розпочалося повне сонячне затемнення над Тихим океаном. У північній півкулі можна було побачити сонячне затемнення.

Ширина місячної тіні на земній поверхні склала 259 км. Повне сонячне затемнення спостерігали у Французькій Полінезії, Острові Пасхи, акваторії Тихого океану, а також на півдні Чилі та Аргентини. Часткові фази затемнення було видно в південній частині акваторії Тихого океану, Океанії, і частково в Південній Америці.

Спостереження сонячної корони вперше проводилися на ранній стадії розвитку циклу сонячної активності відразу після закінчення аномально тривалого періоду зниженої активності.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Земля, Венера і Сонце стали в одну лінію - земляни спостерігали унікальне явище

5. Сонячне затемнення 26 січня 2009 року

Сонячне затемнення 26 січня 2009 року було 50-м сонячним затемненням 131 Саросу. Місяць в момент затемнення знаходився дуже далеко від Землі, тому конус місячної тіні не досяг поверхні нашої планети і затемнення в максимальній фазі було кільцеподібним на всіх етапах свого шляху з максимальною фазою. В смузі максимальної фази не було видно ні сонячної корони, ні зірок.

Затемнення почало свій шлях на південь Африки в Атлантичному океані, потім перейшло в Індійський океан і завершилося в Індонезії. Область найкращої видимості була в середні і субтропічні широти південної півкулі.

Часткове затемнення спостерігали в смузі місячної півтіні, яка включає південну третину Африки, Мадагаскар, Австралію крім Тасманії, південний схід Індії, Південно-схід Азії і Індонезію.

×