В об'єднаних громадах питання створення чи розвитку бізнесу вирішуються швидше, ніж у містах. Це робиться за рахунок меншого штату та території, тобто легше із комунікаціями.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів депутат Мачухівської ОТГ на Полтавщині Олег Хардін. 10 років тому заснував підприємство "Прем'єр Сокс". Представляє Всеукраїнську асоціацію бізнесу в Полтавській області.
- В об'єднаних громадах бюрократичні питання вирішуються набагато швидше. Можна підійти до голови громади з ідеєю, звернутися до землевпорядника й рухатися далі. Приведу як приклад Мачухівську ОТГ. Наш голова раз на місяць збирає сесію, бо є земельні питання, які треба вирішувати в 30-денний термін з часу звернення.
Які питання є актуальними для сучасного бізнесу в Полтавському районі та області?
- Питань багато. Наша економіка сама як суцільне питання, бо перебуває в хаосі, як на мене. Все залежить від виду бізнесу. Наскільки він прив'язаний до місцевості. Полтавщина – аграрна область. У нас багато чорноземів. Більшість бізнесменів у районі пов'язані із землею, фермерськими господарствами.
Для багатьох одне з пріоритетних питань — енергоресурси. Ви, по суті, купуєте право купувати електроенергію. Це стосується навіть фізичних осіб.
Друге – земля. Будь-яке підприємство має десь розташуватися та мати офіс, юридичну адресу і комунікації. Це щонайменше. І тут починається найцікавіше. Якщо ви маєте земельну ділянку і є фізичною/юридичною особою підприємцем/підприємством, то повинні платити: а) якщо вона ваша — земельний податок, б) якщо в оренді — відсоток від оціночної вартості оренди землі. Це 3-12 відсотків. Відсоток встановлюють органи місцевого самоврядування.
Третє - водні об'єкти. Ставки на сьогодні майже не оформлені юридично. Це те, що може давати гроші громаді за рахунок оренди. В оренду оформлюється сам ставок, земля під ним і прибережна територія.
Розкажіть детальніше про фермерство в Полтавському районі.
- Це потужні підприємства. Наприклад, "Краєвиди Полтавщини" і "Фермерське господарство імені Калашника". Мають сильний технічний парк. У Калашниках випікають хліб і виготовляють м'ясні вироби, мають 4,5 тисяч гектарів землі, багато голів великої рогатої худоби, чимало дійних корів. Тваринництво працює увесь рік. Тобто, люди зайняті постійно. Є такі, які займаються рослинництвом. Їм потрібні люди тільки на сезон - посіяти та зібрати.
Яка сфера бізнесу у селах Полтавщини переповнена?
- Район не місто. Говорити про те, що сфера бізнесу заповнена - не можемо. Є землі не оформлені, проте обробляються невідомо ким. На цьому втрачаємо величезні гроші, які могли б піти у бюджет громади. Перевіряти та тримати це на контролі повинні землевпорядники або аудиторські компанії.
У сільському господарстві має бути переробка. Щоб експортувати не зерно, а вже готові вироби. Хоча б макарони. Це стосується і Полтавського району. Тваринництво теж слабко розвинуте. Люди кажуть, що це невигідно. Потрібна підтримка держави, бо Україна все ж таки аграрна: кредити з низькими відсотками, дотації на закупівлю поголів'я і обладнання тощо.
Не зайнята ніша переробки сміття. Звалища вбивають чорноземи. Площа сміттєзвалищ України дорівнює площі Данії. Макухівке сміттєзвалище в Полтавському районі — екологічна катастрофа, чимало стихійних звалищ у самих селах. Треба навчитися розумно використовувати сміття - переробляти, енергію здобувати завдяки органіці чи під час спалювання. Вона йтиме на опалення, наприклад, адміністративних будівель у громаді. Спершу - сортувати, потім робити якусь продукцію. Наприклад, під час виробництва шкарпеток чималі залишки ниток, при шитті речей — тканини. Це все можна переробляти.
З якими проблемами зіштовхується бізнес у селах?
- Головна – брак кадрів. Більшість сучасної молоді виросла на комп'ютерних іграх, де можна бути якимось персонажем. Мати два, три, дев'ять життів на день і щоразу починати знову. Здається, що в житті поводяться аналогічно. Хочуть швидко отримати результат, нездатні ретельно і терпляче працювати. Можуть не вийти на зміну, прогуляти і не попередити. З таким стикаємося дуже часто.
Полтавський район наближений до міста. Я думав, на моє виробництво стоятиме черга. Однак помилявся. Весною, наприклад, люди починають хворіти чи прогулювати роботу більше, бо працюють на своїх городах. Із села, яке наближене до міста, легко взяти власну городину, поїхати на базар і продати. Є такі, хто стають на біржу між сезонами городів.
Також спостерігаю низький рівень кваліфікації людей, відсутність технічних спеціалістів.
Які незайняті ланки бізнесу можуть підняти економіку?
Я за те, щоб у країні все було прозоро в різних сферах. Якщо говорити, наприклад, про гральні автомати, вони фактично заборонені, та все одно існують. Давайте це визнаємо і будемо брати податки у бюджет.
Я можу говорити про легку промисловість. "Прем'єр Сокс" зараз очікує нове обладнання з Китаю для виробництва шапок і шарфів. В Україні їх виготовляють на старих плоско-в'язальних машинах. Тобто, роблять полотно, а потім зшивають. Китайці придумали обладнання круглов'язальне, що дозволяє економити матеріал і спрощує виробництво.
Чи важко налагодити експорт?
Доводиться конкурувати з набагато сильнішими світовими економіками. Ми начебто маємо нульовий ПДВ при експорті. Однак водночас є купа дорогих речей. Наприклад, імпортна сировина, яку ми переробляємо і входимо в мінус. Яку галузь не візьміть, скрізь треба імпортна сировина. Наприклад, в Україні не росте бавовна, з якої роблять нитки, тканину.
"Прем'єр Сокс" має контракт з європейською компанією "Ашан". Постачаємо продукти під їхнім брендом у магазини Європи. Щоб розпочати з ними працювати, пережили купу перевірок незалежними аудиторськими компаніями. Дивилися, наскільки на підприємстві дотримані стандарти, чи безпечно працівнику, які має умови, як виплачується заробітна плата. Ми надавали окремий кабінет, там сиділи люди з аудиторської компанії і спілкувались із працівниками. На це пішло 3 роки.
8 
8642
Коментарі