Україна може зайняти 10% світового ринку хутра

У Данії вже знищили близько 80 відсотків тварин. На жаль, місцевий уряд пізно зрозумів свою помилку. Розіслали нові листи по фермам, де замість слова "наказ" - "рекомендація".

Галузь уже не врятувати. У Данії знищили племінне поголів'я. Тобто тварин, хутро яких було найкращої якості. Норківництво в промислових масштабах там розвивалося протягом останніх 100 років. Була дуже потужна селекційна школа, їхні тварини розходилися по світу.

На данських норкових фермах працювали десятки тисяч людей. А в рази більше були задіяні в супутніх галузях: логістика, доставка, виробництво кормів, ветеринарні послуги. Розміри завданих данській економіці збитків вимірюються мільярдами євро.

Одна справа, коли йдеться про ферми, де виявили заражених тварин. Або ті, що входили в карантинну зону в радіусі 7,8 кілометрів. Тут зрозуміло. Інша, коли знищували тварин на фермах, де не виявили хворих. В багатьох випадках це була сімейна справа двох-трьох поколінь. Люди вкладали гроші, частину свого життя. В основному, ці фермери більше нічого не вміють робити. Тому що все життя займалися тільки цим видом діяльності. Це буде дуже велика економічна проблема та людська трагедія. У Всесвітній організації охорони здоров'я не підтримали знищення норок через коронавірус. В останніх заявах зазначили, що не давали рекомендацій данському уряду вживати аж такі радикальні дії.

Ситуація на світовому ринку кардинально зміниться. Данці визнають, що подарували Китаю та Росії сільськогосподарську галузь вартістю мільярди євро. Ці країни мають наміри дуже серйозно взятися за ринок хутра і стати на ньому лідерами. Україна до пандемії в структурі світового ринку займала 1 відсоток. У нас є всі передумови для того, щоб збільшити частку української продукції до 10 процентів. Тому дуже важливо не втратити ці можливості та зайняти свою нішу.

Є сегмент клієнтів luxury, які завжди вимагали високої якості. Після данського наступними за класами якості хутра були нідерландські, польські ферми. В Україну свого часу завезли саме данський тип норки. Тому вітчизняна продукція належить до високих класів якості. Хутро українських ферм користується стабільним попитом на міжнародних ринках. Всю продукцію реалізовують на європейських хутрових аукціонах.

Вони вже зросли на 20 відсотків. І ще підуть вгору. Остаточно вартість хутра встановлять на наступному аукціоні, який має відбутися наприкінці січня. Хоча почала з'являтися інформація, що найбільший і найстаріший хутровий аукціон Kopenhagen Fur вже заявив про припинення діяльності. Це об'єднання власників норкових ферм Данії, яке працювало з 1930 року. Вони займали вагому частку, виконували важливу функцію. Невідомо, як тепер це будуть регулювати.

Бачимо, як пандемія починає впливати на продажі. Знищення норок відіб'ється на багатьох галузях економіки. Один із важливих наслідків - екологічний. Данська норкова галузь в рік споживала до одного мільйона тонн відходів птахофабрик і рибних господарств. Що вони робитимуть із відходами зараз, який вплив на екологію це буде мати - дуже велике питання.

Наприклад, українські норки щороку з'їдають близько 50 тисяч тонн відходів. Для того, щоб утилізувати їх за відсутності норкових ферм, потрібна промислова переробка - спалювання, зокрема.

Ніколи не розраховували на допомогу зі сторони держави. За останні 6-7 років в Україні побудували 6 нових норкових комплексів. Це сучасні підприємства, під час будівництва яких ми переймали данський досвід. Впродовж останніх років данські спеціалісти приїжджали і деякі моменти починали переймати вже у нас.

Усе працювало на приватних інвестиціях. Українські фермери готові далі розвивати цю галузь і не розраховувати на чиюсь підтримку. Єдине прохання - щоб ніхто не заважав і не створював штучних перешкод. Тоді вдасться зайняти десяту частину світового ринку.

Певні організації просувають законопроєкт про заброну хутрових ферм в Україні. Це негативно впливає на інвестиційну привабливість країни. Є інтерес зі сторони іноземних інвесторів, але їм потрібні прозорість і зрозумілість умов ведення бізнесу. Поки її не буде, ніхто гроші в нашу економіку не вкладатиме.

Навіть, якщо тварина була інфікована, то вірус в хутрі зникає через 72 години. Шкірки проходять обробку. Оскільки реалізація відбувається на європейських хутрових аукціонах, вимоги до безпечності продукції висувають дуже суворі.

Якщо дивитись на прикладі українських ферм, то щороку об'єм виготовленої продукції збільшується на 20 відсотків. Наша галузь стабільно розвивається. Мода - дуже мінлива, можуть бути дуже різкі коливання попиту. Але він є завжди.

Хутро - це екологічний матеріал. Повністю виріб перегниває за 100 днів. Штучне хутро, одяг виготовляють із різновидів пластмас. Для їхньої переробки мають відбутися складні хімічні процеси, які шкодять навколишньому середовищу. Період їхнього розкладання - від 100 до 150 років.

Після запровадження карантину не проводили регулярні хутрові аукціони. Оскільки це міжнародні заходи, вони пов'язані з перетином кордонів, їх відклали і звичний принцип продажу продукції цього року був порушений. Зараз всі зв'язки налагоджуються. Індустрія адаптується до нових умов.

У нас є багато територій, де можна будувати ферми. Велика сировинна база, основу якої становлять відходи птахофабрик і рибгоспів. Птахівництво в Україні дуже потужно розвивається, виходить на європейські ринки, займає провідні позиції. Відповідно, зростають об'єми відходів, які потрібно утилізовувати. Ми це робимо за допомогою приготування корму для норок.

Перевагою також є дешевша робоча сила. Собівартість української продукції нижча, ніж у європейських країнах. Це нам дає конкурентну перевагу.