У супермаркеті випустили 46 мишей

"Спершу бойкот був для всіх диковиною. Ніхто не знав, як правильно бойкотувати і чим взагалі займатися. Коли почали роздавати листівки біля "Епіцентру", покупці кричали на нас і матюкали. Через два тижні вдруге робили акцію, то люди вже самі підходили. Цікавилися, які ще фірми належать депутатам Партії регіонів", - говорить активістка Сніжана Артемьєва.

На початку грудня 2013 року почався бойкот товарів і підприємств, які належали депутатам-"регіоналам". Громадянська кампанія була відповіддю на непідписання угоди про асоціацію з ЄС та побиття студентів у Києві.

В інтернеті з'явилися списки компаній та торгових марок, які належать членам Партії регіонів. Активісти роздавали листівки, влаштовували пікети біля магазинів, офісів, банків, на заправках. Закликали відмовитися від товарів та послуг компаній. А бізнесменів - вийти з Партії регіонів. Тоді бойкот їхніх товарів, підприємств припинять.

 

"Бойкот – це агресивно активна акція свідомих громадян. Сигнал пішов зі Львова і потрохи нас почали підтримувати інші міста Західної України. Далі - Одеса, Дніпро, Харків. Бойкот товарів почався з бізнесів регіоналів "Епіцентру" і "Родинної ковбаски". Потім взялися за інші підприємства. Дрібні одразу ішли назустріч. А великі - ні", - розповів Gazeta.ua голова організації "Економічний бойкотний рух" Олег Радик.

Продовженням цієї акції в наступному році став бойкот російських товарів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власники замовчуватимуть свої збитки

"За ці 4 роки ніхто під час наших акцій не постраждав. Нам не погрожували і хабарів не пропонували. Розуміли, що все одно будемо робити своє. Щодо російських товарів добилися, що у Львові їх будуть маркувати. У липні 2015 року прийняли ухвалу в місті про маркування на два роки. Потім був місяць, коли вона не діяла. Почали тиснути на міськраду аби її продовжили. Знову постанова має термін дії – 2 роки. Наступного разу будемо вимагати безстрокової дії. Проблема – що власників бізнесу не можна оштрафувати, якщо цього не виконують. Ніби ухвала є, але фінансового покарання нема. Міський департамент економіки абсолютно байдужий. Перевірок ніяких не проводить . Але це півбіди, бо по інших містах такі розпорядження міської влади мають суто рекомендаційний характер", - говорить Олег Радик.

 

Торгові мережі спочатку відмовлялися маркувати російські товари.

"Ми мусили діяти активніше. Фарбувати фасад фарбою, щоб нас почули. У супермаркет "Арсен" випустили 46 мишей. Був великий ґвалт, мене оштрафували на 17 гривень за хуліганство. Але на другий день у них з'явилися цінники з маркуванням. Організатори "Альфа джаз фесту" за умови, якщо ми під час проведення фестивалю не будемо нічого бити, трощити, запропонували перерахувати 400 тисяч на опікове відділення дитячої лікарні. Ми погодилися, подумали - хай будуть ці гроші дітям. Нас за це потім дуже критикували. Були самі не раді, що погодилися", - згадує голова організації "Економічний бойкотний рух".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими вітчизняними товарами українці замінили імпорт

За словами активіста, ніякої торгівлі, дипломатичних зв'язків чи іншої співпраці з Росією не має бути. Навіть, після закінчення війни.

 

"Мета – не маркування російських товарів, а вилучення їх із українського ринку. Так має бути в усіх інших сферах життя українців, які заполонила Росія. Економічний бойкот – це війна в тилу, яка не має кінця. Він далі робить свою справу. Люди автоматично відкидають усе російське – не купують товари, не дивляться фільми. А ще в 2014 році українська озвучка всім вухо різала, без російського шампуню чи порошку обійтися не могли. Дещо перейшло в законодавчий рівень. Ми долучалися до підтримки закону про квоти", - додав Олег Радик.

×