Треба говорити те, що хоче чути потенційний роботодавець: як вдало пройти співбесіду і знайти роботу

Треба говорити те, що хоче чути потенційний роботодавець. Кілька років тому хотіла потрапити на роботу в консалтингову компанію. Була переконана, що мене не візьмуть. Але вирішила спробувати. Зрозуміла, що хоче чути роботодавець. Говорила саме те. Мене взяли HR-керівником. Потім зрозуміла, що в цій організації не можна бути собою: строгий дрескод, зверхні, формальні люди. Зрозуміла, що весь час ходити в масці не готова. Там був чіткий випробувальний термін - 3 місяці. Пройшла його і звільнилась.

Так. Одяг повинен бути доречним. Якщо людина не розуміє, куди вона прийшла, то навряд зрозуміє, що повинна робити на посаді. Був один виняток під час роботи. Шукали головного бухгалтера. Жінка на співбесіду прийшла в шортах. Одразу сказала колезі, щоб її не брали. Однак, дали шанс – запропонували пройти тест. На другу співбесіду вона прийшла у тих самих шортах, але тест пройшла ідеально. Виявилось, що дуже розумна і ефективна. Просто на співбесіду заїхала дорогою на пляж.

Звертають увагу не тільки на те, як людина одягнена. А і в якій вона фізичній формі. Наприклад, якщо має проблеми з алкоголем, то це помітно. Такого працівника в серйозну компанію не візьмуть.

Ніхто не любить лицемірів. Завжди таких людей бачу: косі погляди, нещирі посмішки. Намагаюсь від таких дистанціюватись. Але шанс даю усім. Часто траплялися випадки, коли у новому для мене колективі вказували на токсичних людей. А насправді вони виявлялися чудовими працівниками. Вважаю, навіть якщо людина може бути незручною для колективу, але в роботі вона ефективна – це головне.

Почуття гумору – один із важливих критеріїв оцінки людини взагалі. З такими співробітниками можна обговорити багато тем і вирішити безліч питань. Коли проводжу співбесіди, теж жартую. Тоді людина розслабляється, розкривається.

Деяким людям на співбесідах кажу відверто, що їм не підходить ця робота. Але озвучую сильні сторони кандидата. У цьому вбачаю свою місію. Хочу, щоб кожен працівник знайшов своє ідеальне місце роботи. Неефективна людина на одному підприємстві може стати ефективною деінде і навпаки.

І так, і ні. Стає зрозуміло по ходу розмови. Головне мати близько 5 питань професійного характеру та знати на них відповіді. Особливо складно тестувати IT-фахівців. На моїй першій співбесіді запитали, ким я себе бачу в майбутньому. Я відповіла, що HR-директоркою. Дівчата, які мене опитували, посміялись. Пройшов час і я стала директоркою, а дівчата вже не працюють у цій сфері. Мрії збуваються. Головне правильно ставити цілі.

Буває таке, що взагалі не запам'ятовую людину після співбесіди. Говорила 2 години тому, а згадати обличчя не можу. Багато чого залежить від темпераменту людини.

Мені хочеться звільнити таких людей одразу. Цим не зроблю їм гірше. Професійно вигорілий працівник – це людина, яка вже не розвивається. Гальмує себе та роботу компанії. Відслідковувати людей із синдромом професійного вигорання, брати їх на контроль – одне із завдань HR-менеджера в компанії. Така людина починає акцентувати увагу на мінусах, стає токсичною. Потрібно зрозуміти - чому так сталося? Причини можуть бути різні: як матеріальні, так і навпаки. Потреби у всіх різні. Я сама багато років працювала за мізерну зарплату, але обожнювала свою роботу. Ніколи не говорила: як платять, так і працюю. Для мене найважливіша мотивація – відчувати себе потрібною в компанії.

На другому місці для працівників після матеріального – професійний ріст. Людина, яка хоче постійно професійно розвиватись, долає будь-які перешкоди.

Не залежить. Людина професійно вигорає, коли перестає отримувати те, що їй потрібно. Пошукач і роботодавець – це пазл. Або складається, або ні. Спочатку я дізнаюсь потребу і розумію, чи можемо це запропонувати працівнику. Якщо можемо дати те, що людина хоче, то велика вірогідність, що вона буде працювати довго і ефективно. Але завжди є зони ризику. Наприклад, кандидат побачив майбутнього директора, схожого на злу вчительку фізики. І відмовився іти на роботу. Найчастіше людина довго працює на одному місці, коли постійно професійно зростає. Як тільки перестає отримувати нову інформацію, може статися вигорання.

Людина буде добре працювати, якщо є перспектива росту зарплати. Це теж важливо. Задача HR-менеджера постійно відслідковувати, що більше потрібно працівнику на даний час, адже мотивація міняється. Сьогодні комусь треба професійний розвиток, кар'єрний ріст. А завтра – народилась дитина і потрібні гроші. Статус уже неважливий. Післязавтра людина захоче показати приклад своєму сину-підлітку. Піде на статусну посаду за невеликі гроші.

Був випадок - щойно прийшла працювати в компанію. Зрозуміла, що одна з працівниць "вигоріла". Сказала про це директору. Він дуже бурхливо зреагував. Довелось вибачатися. Однак, через певний час працівниця все-таки звільнилась. Але це робочі моменти.

Якщо ти вважаєш працівника перспективним, то треба вкладати ресурс: вчити, витрачати час, давати можливість розвитку і росту. Якщо не бачиш перспективи, то цій людині потрібно йти далі.