Голова Міністерства розвитку громад і територій (Мінрегіону) Олексій Чернишов повністю провалив завдання з утримання тарифів на комунальні послуги в платіжках для українців на опалювальний сезон 2021/2022 років. Не дивлячись на заяви про майже повну готовність соціальної та комунальної інфраструктури до прийдешньої зими, споживачі все ще перебувають в невіданні щодо фактичного розміру нарахувань, які їм доведеться оплачувати починаючи з листопада. На тлі посилювання умов отримання субсидій - це один із ключових провалів Чернишова на посаді міністра.
Що ближче перші серйозні морози і початок опалювального сезону, то гостріше стає питання - чи вийде в Кабміну виконати одне з ключових доручень президента Володимира Зеленського і забезпечити незмінність тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Ще на початку 2021 року Зеленський говорив про необхідність провести аудит усіх тарифів, недвозначно натякаючи на наявність в них великої корупційної складової та інтересів місцевої влади. У Мінрегіоні ще в лютому пообіцяли створити в країні спеціальну інспекцію, яка б займалася контролем тарифів. Але, як відомо, такий орган так і не створили. Чернишов просто "вмив руки", відпустивши ситуацію "на волю ринку".
Тарифи зростають неминуче
Починаючи з січня протягом останніх 9 місяців рефреном звучала тема про те, що, з одного боку, тарифи підвищуватися не повинні та відповідатимуть платоспроможності населення, а з іншого - послуги повинні надаватися за ринковою вартістю, щоб підприємства не несли збитки. Як "поженити" ці два несумісні підходи - мав придумати Мінрегіон. Але цього "дива" теж не сталося. Тарифи на тепло і газ будуть неминуче підвищені. Ціна газу збільшується з 4 до 7,6 грн для населення і з 7 до 20 грн за 1 куб. м для бюджетної сфери. До цього ще додається вартість розподілу газу та інші витрати.
Із травня 2021 року уряд відмінив дію положення про ПСО - спеціальних обов'язків щодо закупівлі газу для теплопостачальних компаній, які покладалися на НАК "Нафтогаз" і враховували соціальну функцію теплокомуненерго в процесі надання послуг населенню. "В результаті теплопостачальні підприємства вимушені купувати газ за ринковими цінами, які нестримно виросли порівняно з минулим роком. Так, НАК "Нафтогаз" запропонував фіксовану ціну на тривалий період, але й вона вища за ту, що закладена в тариф. Це призведе до того, що вже восени, не лише в Києві, але й у ряді українських міст, тарифи на гарячу воду і опалення виростуть на 30-40%. Країна матиме надзвичайні труднощі з початком і проходженням опалювального сезону", - заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Згідно зі свіжими даними Держстату, станом на початок серпня заборгованість населення перед постачальниками комунальних послуг продовжує перевищувати 64 млрд грн, з яких 23,7 млрд грн громадяни винні за газ, а 20,3 млрд грн - за тепло. Ці борги продовжують мертвим вантажем висіти на системі. Тоді як підприємствам теплокомуненерго, які винні "Нафтогазу" за поставлений газ - борги спишуть.
Водночас уряд посилив умови надання субсидій, відмінивши "карантинний" поріг соціального споживання комунальних послуг. Фактично це означає, що з підвищенням тарифів компенсувати витрати на ЖКГ за рахунок держдопомоги зможе ще менша кількість малозабезпечених громадян. Додамо сюди ще й норми про позбавлення майна за борги - і сходиться "пазл" передумов для протестів.
Недавно голова Мінрегіону Олексій Чернишов заявив, що до опалювального сезону готові 80% комунальної та 90% соціальної інфраструктури. Проте ці заяви на тлі майбутнього тарифного колапсу виглядають не більш, ніж струсом повітря і спробою робити хорошу міну при поганій грі. Адже якщо неплатежі за комунпослуги зростатимуть (а це неминуче при підвищенні цін на послуги на 30-70%, як прогнозують профільні асоціації) - то комунальним підприємствам просто нема за що буде надавати такі послуги. Тобто ні про які підтримувальні, капітальні ремонти, закупівлю нового обладнання, усунення аварій або ж підвищення зарплати співробітникам мови йти взагалі не буде.
Залізуть в кишені через громади
У Мінрегіоні знайшли "спосіб" утримати тарифи: хочуть перекласти компенсацію різниці між ринковими і "правильними" цінами на місцеву владу. Це дозволяє постійно повторювати, що "тарифи підвищуватися не повинні". За розрахунками Асоціації міст України, такий популізм обійдеться регіонам не менше, ніж у 25 млрд грн. Це гроші, які доведеться витягнути зі статей розвитку міст, залишивши їх без нових доріг, шкіл, лікарень, закупівель нових одиниць громадського транспорту.
"Для збереження нинішніх тарифів на теплопостачання і гаряче водопостачання населенню і в бюджетній сфері в опалювальний сезон 2021/2022 років громадам потрібні компенсатори: збільшення нормативів зарахування ПДФО до бюджетів місцевого самоврядування на 5%; зменшення об'ємів реверсної дотації до 20% і збільшення базової дотації до 100%; додаткова цільова субвенція на ремонт вулиць і доріг у громадах в обсязі 10 млрд грн; направлення громадам 50% коштів ДФРР, а також направити субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах за період 2016-2021 роки в обсязі 37 млрд грн", - йдеться в повідомленні АМУ.
Проте в Мінрегіоні - замість лобіювання інтересів громад і територій - від таких пропозицій поки що відхрещуються. Хоча міністр Олексій Чернишов заявив, що "держава готова підтримувати органи місцевого самоврядування та підприємства ТКЕ", за весь 2021 рік відомство Чернишова взагалі не винесло на розгляд Кабміну жодних реальних пропозицій, щоб допомогти громадам і запобігти колапсу, що наближається, пов'язаному з дестабілізацією проходження опалювального сезону.
Енергоефективний блеф
Крім тарифного провалу, в Чернишова жодних зрушень і за програмою підвищення енергоефективності. "Сьогодні актуальнішим є питання зменшення розміру цього платежу для українських сімей за рахунок скорочення споживання теплової енергії. Саме енергоефективність має стати нашим пріоритетом", - говорив Чернишов на одній з конференцій у лютому. Втім, за даними Фонду енергоефективності, на 31 серпня обсяг затверджених для ОСББ програм склав 213 млн грн. Це притому, що, за даними різних експертних співтовариств, потреба українського житлового фонду в енергомодернізації оцінюється в суму понад 5 млрд доларів (!).
По суті на сьогоднішній день вся діяльність Мінрегіону і Чернишова у сфері модернізації зводиться до заяв про потребу встановити теплолічильники в ЖК і в квартирах. З інших питань "робота ведеться". Тільки ось громадянам від цього в буквальному розумінні тепліше чомусь не стає.
Безумовно, пасивність міністра в ініціюванні та проведенні будь-яких реформ у сфері ЖКГ, реалізації програм термомодернізації, допомозі громадам у вирішенні тарифного питання може пояснюватися тим, що міністр серйозно подумує про те, щоб знайти собі "тиху гавань" у іншому місці ще до того, як скандальний зрив опалювального сезону стане причиною його гучної відставки. У ЗМІ вже писали про те, що Олексій Чернишов шукає варіанти, як залишити своє крісло протягом найближчого місяця, щоб не брати участі в апокаліпсисі під назвою "опалювальний сезон і нові тарифи на комунальні послуги". Проте найгірше в цій ситуації те, що зрештою за неї заплатить населення холодними батареями і десятками тисяч гривень у платіжках.
8 
8642
Коментарі