Влада в Україні можна сміливо зарахувати до одне зі стихійних лих - вона вставляє палки в колеса аграріям крутіше природи. Взяти хоча б законопроект №7403-д, який був прийнятий Верховною Радою ще 22 травня 2018 р., і 25 травня був спрямований на підпис президентові Петру Порошенку. З тих пір пройшло вже майже три місяці, а законопроект досі не ветований і не підписаний - він просто висить у повітрі.

Ця історія почалася ще в кінці минулого року, коли лобісти переробників олійних через парламент протягнули закон, який скасовує відшкодування ПДВ абсолютно всім експортерам сої та ріпаку. Закон назвали "соєвими правками", і він викликав шквал обурення на аграрному ринку, оскільки погрожував істотно знизити ціни на сою та ріпак для виробників. Тільки після наполегливих зусиль з боку аграріїв, які вийшли на масові акції протесту під стіни Верховної Ради і навіть перекривали траси в 13 областях, а також після багаторазових спроб депутатів відновити справедливість, вдалося частково виправити ситуацію, прийнявши законопроект №7403-д.

Важливо нагадати, що законопроект №7403-д був компромісним рішенням - якщо спочатку депутати від аграрного комітету виступали за повне скасування "соєвих правок" (законопроект №7403-2), то запропонований податковим комітетом парламенту законопроект №7403-д передбачає повернення відшкодування ПДВ не всім експортерам, а тільки тим компаніям, які експортують сою, яку вони самі ж і зробили

Однак після того, як законопроект 25 травня було направлено на підпис президенту, запанувала тривала пауза. Конституція України чітко вказує, що президент протягом 15 днів має або підписати закон і оприлюднити його, або ж - повернути до парламенту зі своїми зауваженнями для повторного розгляду. Якщо ж закон протягом цього строку не ветований, то він вважається схваленим президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Ще 4 липня на зустрічі з бізнесом Петро Порошенко заявив, що очікує експертного аналізу щодо законопроекту, і переконаний, що закон буде підписаний. Така позиція президента сама по собі є порушенням Конституції, так як на цей момент президент вже втратив право вето і був зобов'язаний підписати і опублікувати закон незалежно від того, який експертний висновок він отримає. Однак цього зроблено не було, і, станом на 20 серпня 2018 р., закон вже 72 дні знаходиться у підвішеному стані, а гарант Конституції продовжує її порушувати не маючи для цього жодних правових підстав.

"Cui prodest?" або ж "Кому вигідно?", - говорили латиняни, радячи в незрозумілій ситуації шукати зацікавлену сторону. Така ситуація із законопроектом №7403-д вигідна лише одній стороні - переробникам олійних, які пролобіювали "соєві правки", які, як повідомляла "ДС", ще називають "правками Хомутинника" - по імені впливового депутата Валерія Хомутинника, одного з бенефіціарів найбільшого українського переробника олійних - компанії "Кернел". Адже вже з 1 вересня в силу вступають "соєві правки", ПДВ при експорті сої відшкодовуватися не буде, в результаті, за прогнозами фігурантів ринку, закупівельні ціни на внутрішньому ринку, що формуються експортерами, впадуть на 17%, що дозволить переробникам закуповувати дешеву сировину для своїх заводів на цілком законних підставах. Від чого, безумовно, програють фермери.

Однак "підвішеність" законопроекту №7403-д не може бути вічною - якесь рішення президент все ж повинен прийняти. І останнім часом з Адміністрації президента стала просочуватися інформація про те, що Петро Порошенко має намір все-таки ветувати законопроект №7403-д. Як ми вже говорили, це також прямо порушує Конституцію (терміни для законного ветування уже пройшли).

Формальною причиною президентського вето може стати те, що закон є дискримінаційним і встановлює різні правила гри на ринку: виробникам сої, які експортуватимуть її самостійно, ПДВ відшкодовувати будуть; тим же хто не може забезпечити необхідний для експорту обсяг і працює по цій причині з трейдерами - ні, так само як і трейдерам. Таке рішення цілком співзвучно позиції представників західного бізнесу - Європейська бізнес асоціація вже закликала Петра Порошенка ветувати цей законопроект, як дискримінаційний і такий, що порушує принципи вільної конкуренції.

Якщо все станеться саме так, то президент буде виглядати поборником справедливості - поверне законопроект до парламенту і запропонує йому встановити рівні правила гри для всіх виробників сільгосппродукції. Однак каверза в тому, що Верховна Рада вже одного разу "завалила" такий законопроект, причому не менше за інших в цьому взяла участь сама президентська фракція.

Відповідно, набрати 226 голосів за президентські зауваження очевидно не вдасться, як, власне, і за подолання вето. В результаті, закон про відновлення відшкодування ПДВ аграріям при експорті сої і ріпаку так і не вступить в силу ніколи. Чи не цього і домагалися лобісти переробників?

Швидше за все, що Петро Порошенко, затягнувши до неможливості оголошення свого рішення по законопроекту, став на бік великого бізнесу. І тепер власники олійноекстракційних заводів, яким президент своєю бездіяльністю дає можливість заробити кілька мільярдів гривень, можуть вважати себе йому зобов'язаними.

Але не будемо наївними. В АП це прекрасно розуміють, але їм можуть знадобиться голоси і підтримка "фракції Хомутинника". Не забуваємо, що чергові вибори президента в Україні заплановані на 31 березня 2019 року. Так що власники олійноекстракційних заводів можуть бути спокійні - вже було втрачена можливість заробити кілька мільярдів гривень за рахунок фермерів, цілком можливо буде реалізована, нехай і ціною порушення Конституції.

Тим часом зволікання президента вже дорого обійшлося виробникам олійних культур, в першу чергу, дрібним і середнім фермерам. Адже в умовах, коли не відомо - чи буде підписаний прийнятий Радою закон або ж він буде ветований - вони не можуть нормально планувати діяльність. Ще в середині червня фігуранти ринку скаржилися, що не можуть оформити форвардні контракти на експорт олійних культур - "підвішений" закон не дозволяє спрогнозувати ціни на продукцію. З того часу пройшло вже два місяці, а ситуація для експортерів так і не прояснилася. Хоча ні, вона стала гранично ясною - бізнес в черговий раз зрозумів, що якщо не вміти кулуарно домовлятися з владою, то вона і далі буде ігнорувати закон або використовувати його проти тебе стільки, скільки вважатиме за потрібне.

×