Що впливає на курс гривні, коли знімуть валютні обмеження та які реформи потрібні країні, в інтерв'ю Gazeta.ua розповів заступник голови Національного банку України Олег Чурій.
Які фактори впливають на курс гривні?
- Зараз наша економіка залежить здебільшого від експорту двох продуктів - зерна і металу. 2016 року мали великий обсяг експорту агропродукції. У листопаді на неї припадало 50% загального експорту товарів. Це один із найбільших показників за всю історію України. Разом із металами та виробами з них вони забезпечили близько 70% всієї пропозиції валюти від експорту.
Але Україна не може диктувати свої ціни на ці товари. Так, ми входимо до десятки світових виробників металу. Але наша частка ринку маленька - 1,5%. Водночас Китай охоплює 50% ринку сталі. Тому ми повністю залежимо від ситуації в цій країні. Будуть нарощувати виробництво сталі чи скорочуватимуть через проблеми з екологією? Ціна може різко впасти і матиме негативний вплив на платіжний баланс. Раніше його вирівнювали за рахунок зростання боргів в іноземній валюті або витрачали міжнародні резерви. Врешті-решт це призводило до того, що нам у борг ніхто не давав. Тоді мали валютну кризу і глибоку девальвацію.
Те саме стосується й агропродукції. Україна - один із найбільших виробників у світі. Але ми не визначаємо ціни на неї. Оскільки експортуємо переважно товари низької переробки, які сильно залежать від світових ринків.
Стара модель економіки не працює. Така велика країна не може залежати від експорту двох товарів і світових цін. Мусимо позбутися сировинного прокляття. Майбутнє тільки за виробництвом товарів із високим ступенем переробки.
Щоб зробити цей крок, необхідні масштабні реформи. Безумовно, зрушення є. В енергетичному та банківському секторах, наприклад. Проте досі ми не прийшли до тих реформ, які поліпшили б бізнес-клімат. Інвестори бояться вкладати кошти в українську економіку. Є об'єктивні причини - нестабільність на Донбасі. Але є причини, які залежать і від нас. Наприклад, відсутність реформи судової системи та правоохоронних органів. Це створює великі ризики для інвесторів: вклавши кошти в Україну, вони можуть їх не повернути. Маємо багато прикладів, коли суди приймають дивні рішення. Навіть Нацбанк не може захистити свої інтереси.
Маєте на увазі рішення судів, які повернули на ринок банки "Союз" і "Велес"?
– Так. Це ті два банки, які були виведені з ринку за відмивання грошей. Фінустанови проводили незаконні конвертаційні операції, використовували паспорти підставних осіб. Але за рішенням суду вони повернулися на ринок.
Нафтогаз впливає на валютний ринок?
- 2016 року обсяг валюти, який Україна витратила на купівлю газу, значно зменшився. Це по суті результати болісних, але вкрай необхідних реформ в енергетичному секторі. Україна десятиліттями жила за рахунок дешевого газу, який субсидувала держава. І за рахунок курсу гривні, зокрема. Хочу навести дві показові цифри. У другій половині 2014 року Національний банк був змушений продати зі своїх резервів майже 7 мільярдів доларів через адресні інтервенції для здійснення Нафтогазом розрахунків за газ. І це було однією з причин, чому наші міжнародні резерви сильно скоротилися того року. Якщо 2014 рік ми починали з резервами обсягом 17,8 мільярда доларів, то на початку 2015 року вони становили 6,4 мільярда доларів.
Зараз Нафтогаз майже не впливає на валютний ринок. По-перше, Національний банк не продає йому валюту. Ми припинили цю практику ще в середині минулого року. З того часу Нафтогаз купує її безпосередньо на міжбанківському валютному ринку. По-друге, усі думають: закупівля газу проходять одночасно з купівлею валюти. Це не так. Нафтогаз насправді переважно купує валюту не в опалювальний сезон. А в сезон вони просто використовують ту ліквідність, яка в них є, кредитні лінії. Тому Нафтогаз не створює жодного тиску на валютний ринок. Це дуже позитивний факт.
Цього року лунало багато закликів до стимулювання економіки шляхом друкування грошей. Як це вплине на курс гривні?
– В НБУ переконані, що вмикання друкарського верстату призведе до чергової девальвації та прискорення інфляції. Іншого шляху, ніж таргетування інфляції (регулятор встановлює певний рівень інфляції і стежить, щоб вона не перевищила цей показник. - Gazeta.ua), яке ми обрали, - немає. Висока інфляція, високі та нестабільні відсоткові ставки відлякують інвесторів. Таргетування допомагає знизити інфляцію до того рівня, коли вигідно інвестувати.
То друкувати гроші не будуть?
– Національний банк сьогодні не друкує грошей. Це важлива складова нашої політики, спрямованої на забезпечення низької та стабільної інфляції. 2016 року Національний банк не витратив жодної копійки на фінансування уряду, урядових проектів чи таких підприємств, як Нафтогаз. Ні через кредити, ні через купівлю державних цінних паперів.
Винятком є підтримка ліквідності Приватбанку під час його переходу в державну власність. Минулого тижня НБУ надав банку кредити рефінансування на загальну суму 25 мільярдів гривень. А 28 грудня монетизував на 25,8 мільярда гривень облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), випущені Міністерством фінансів для капіталізації банку після його переходу в державну власність. Але при цьому ми контролювали, щоб монетизація не мала значних негативних наслідків для валютного ринку та рівня інфляції. 25,8 мільярда гривень були здебільшого спрямовані на погашення заборгованості банку перед Нацбанком за отриманими кредитами рефінансування.
Чи є у гривні перспективи для зміцнення?
– Якщо будуть проходити ефективні реформи, гривня має великі перспективи для зміцнення. Це не фантазії. В інших країнах структурні реформи призводили до того, що інвестори натовпом ішли в країну. Якщо інвестори повірять в Україну і вона виправдає їхні сподівання, можемо отримати потік інвестицій, попри нестабільність на Донбасі.
Які саме реформи потрібні?
– Судова реформа - номер один. Антикорупційна політика, реформа правоохоронних органів, державної служби, державних підприємств.
У державному секторі я працюю два роки. Раніше працював у різних комерційних банках. Для мене завжди було дивним, що людей на держслужбі цікавили лише їхні власні завдання, а не загальна картина. Сьогодні я бачу – це пов'язано, зокрема, із системою оплати праці. Заробітна плата держслужбовців низька і не прив'язана до результату. Але держслужбовець не повинен отримувати в десятки разів менше, ніж спеціаліст на схожих позиціях на ринку. Бо на ньому велика відповідальність. У Національному банку ми змінили такий підхід. Пропонуємо в цілому ринкові заробітні плати. І вже понад рік преміювання працівників НБУ здійснюється на основі оцінки ефективності виконання ними встановлених цілей та завдань. Важливо, щоб й інші працівники державного сектору мали чіткий зв'язок між оплатою та якістю роботи. Інакше ми не можемо мати ефективну державну службу. Її завдання - створити умови, а не перепони, для розвитку економіки.
На який курс українцям орієнтуватися 2017 року? Той, що закладений у держбюджеті - 27,2-27,7 гривні за долар?
– Закладений у бюджеті курс є розрахунковою величиною, яка побудована на прогнозах Міжнародного валютного фонду. Необхідно розуміти – це прогноз, який залежить від багатьох інших припущень: якими будуть ціни на метал, агропродукцію, енергоносії. Але вони можуть і не виправдатися. Наприклад, аналітики рідко вгадують ціни на нафту. Якщо порівняти прогнози трирічної давнини і нинішні ціни на нафту, то стане зрозуміло - ніхто навіть напрямок не вгадав, у який бік вартість зміниться. Три роки тому всі думали, що нафта і надалі дорожчатиме.
Крім того, закладений у бюджеті курс – це орієнтир для Міністерства фінансів, оскільки в бюджеті є валютна складова. Але це не орієнтир для ринкового курсу гривні, який є гнучким. Тобто не встановлюється ні Нацбанком, ні Міністерством фінансів. Курс гривні є результатом попиту і пропозиції на ринку.
Так, Нацбанк бере участь у цьому ринку - виходить з інтервенціями. Але з двох причин.
Перша – ми згладжуємо надмірні коливання курсу, викликані не ринковими, а ситуативними факторами. Оскільки курс впливає на інфляцію. Наприклад, минулого тижня коливання курсу гривні посилилися через збіг робочих днів в Україні з різдвяними вихідними в США та Європі, зменшенням потреб компаній-експортерів у гривневій ліквідності через отримання відшкодування ПДВ. А також значний попит на валюту з боку учасників ринку, викликаний необхідністю наприкінці року робити платежі за кредитами в іноземній валюті. У відповідь Національний банк провів три аукціони з продажу іноземної валюти, під час яких задовольнив заявки учасників на загальну суму 203 мільйони доларів.
Друга причина - накопичення міжнародних резервів. Нацбанк багато критикують за це. Мовляв, ми не даємо курсу гривні зміцнитися. Але для нас вкрай важливо забезпечувати фінансову стабільність, для чого НБУ і поповнює резерви.
Крім того, важливо привчити українців і бізнес до плаваючого курсу. У чому було зло фіксованого? Ми, маленька відкрита економіка, повністю залежимо від світового ринку. 50-60% нашого ВВП - це експорт та імпорт. Якщо ціни на товари у світі падають, у нас зменшується експорт. За часів фіксованого курсу НБУ доводилося продавати валюту з резервів, щоб допомогти профінансувати імпорт та інші валютні платежі. До того ж бізнес та держава залучали для цього зовнішні запозичення. У результаті, Україна збільшувала борги і втрачала міжнародні резерви. Сьогодні ж, за гнучкого курсоутворення, курс гривні, змінюючись, автоматично коригує дисбаланси в платіжному балансі.
Інше зло фіксованого курсу – компанії та населення забувають про ризики. Безвідповідально беруть на себе зобов'язання в іноземній валюті.
Маєте на увазі валютних позичальників?
– Так. Люди дивилися на курс долара по 5 гривень і брали валютні кредити на квартири по 200 тисяч доларів. Хоча зарплату отримували в гривні.
Але ж банки самі заохочували українців брати кредити у валюті.
– Я не знімаю з них відповідальності. Це ситуація, в якій винні і банки, і населення, і Нацбанк. В інших східноєвропейських країнах відбувалося те саме - безвідповідальна політика центрального і комерційних банків, з одного боку, та низька фінансова грамотність населення, з іншого. Наприклад, з подібною проблемою зіштовхнулася Польща - там масово брали дешеві кредити у швейцарських франках.
За вашими словами, НБУ не може впливати на готівковий курс. Як оцінюєте те, що в країні існує декілька курсів?
- Є два сегменти валютного ринку - міжбанківський валютний ринок і готівковий валютний ринок. Курси валют там відрізняються. Нацбанк не бачить у цьому великих проблем. Наприклад, у Європі обмінний курс і міжбанківський ніколи не дорівнюють одне одному. Для простих українців ця зв'язка є більш психологічною.
Формально на готівковому ринку купує і продає валюту населення. Якщо подивитися статистику з 2010 по 2014 рік, то "населення" купило в банках 40 мільярдів доларів. Величезна цифра. Зараз міжнародні резерви України становлять близько 15 мільярдів доларів. Якщо розібратися, хто саме купував валюту, то виявиться, що здебільшого це був вивід капіталу. Зараз цей канал повністю закритий. Завдяки введеним Нацбанком обмеженням на валютному ринку.
Ми заборонили банкам викупати валюту в експортерів і продавати населенню. З іншого боку, фінустанови можуть купувати валюту в населення і продавати імпортерам. З початку 2016 року банки викупили в українців 2,5 мільярда доларів. На жаль, валюти і на імпортерів, і на населення водночас не вистачає. Ми повинні забезпечити нею насамперед імпорт. Зокрема купівлю енергоносіїв та інших важливих товарів, які Україна не виробляє.
Що ще впливає на готівковий курс?
– Переважно сезонні фактори, пов'язані із сільським господарством. Восени та взимку агрокомпанії продають врожай. При цьому, за нашими оцінками, не менш як 20-30% врожаю вони продають за готівку. Купують валюту, щоб зменшити свої ризики. Далі приходить весна, посівна. Потрібні добрива, насіння і паливо. Для їх купівлі компаніям необхідна гривня. Тоді вони продають куплену раніше валюту. У результаті, уже декілька років поспіль під час посівної міжбанківський курс вищий за готівковий. Крім того, на готівковий курс впливають настрої населення.
Населення не довіряє національній валюті. Заощадження тримають у доларах.
– Це раціональна поведінка. У країні була економічна криза, гривня девальвувала втричі. Люди втратили заощадження і досі не довіряють банкам. Хоча НБУ вже вийшов на фінішну пряму з очищення банківської системи. Коли ситуація заспокоїться, а слово "зрада" буде менше звучати, люди почнуть довіряти гривні. Це відбудеться за умови проведення ефективних реформ.
Але і в банків уже немає такої значної потреби в залученні депозитів для отримання ресурсів. Наприклад, деякі банки припинили залучати валютні вклади. Багатьом із них валюта не потрібна. У банківській системі є величезна кількість коштів. Зайва ліквідність - 5 мільярдів доларів і понад 60 мільярдів гривень.
Що це означає?
– Банки мають великі ресурси для кредитування і без залучення депозитів, але перебувають у тому ж стані, що й інвестори. Вони не впевнені, чи повернуть свої гроші, якщо будуть кредитувати. Тому що питання захисту прав кредиторів в Україні досі не вирішене.
Може на валютні депозити просто попиту немає?
– Деякі банки ставлять нульові відсотки по валютних депозитах. Їм не потрібні гроші. З одного боку, це погано. З іншого - збільшує довіру до цих банків. Якщо вони не приймають валютні депозити, то населення їм більше довіряє. Оскільки це свідчить, що такі банки мають достатню ліквідність і їм не потрібно шукати кошти, щоб "затикати дірки".
Якщо ж банк залучає кошти за високими ставками, це має бути сигналом для вкладників. Можливо, в цій фінустанові не все так добре.
Нацбанк планує поступово знімати валютні обмеження?
– Ми плануємо повністю змінити валютне законодавство, яке зараз діє. Воно застаріле, негнучке і розпорошене по численних законах, нормативно-правових актах. Угодою про Асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов'язання забезпечити вільний рух капіталу. З початку листопада цього року ми працюємо разом із Єврокомісією над підготовкою проекту єдиного закону "Про іноземну валюту", який визначатиме принципи валютного регулювання в країні.
А поки що плануємо й надалі поступово пом'якшувати тимчасові обмеження, введені на валютному ринку в 2014-2015 роках, за наявності сприятливих макроекономічних умов. Ми для себе визначили пріоритети. Передусім це зняття обмежень, необхідних для розвитку економіки. Йдеться про обмеження на прямі іноземні інвестиції та операції експорту-імпорту. Також важливо послабити обмеження, що безпосередньо впливають на діяльність підприємств: знизити вимогу до обов'язкового продажу валютних надходжень, збільшити строк повернення валютної виручки.
А для населення?
– Теж будемо послаблювати. Для населення важливі переважно два обмеження. Перше - видача валютних коштів на максимальну суму 250 тисяч гривень на день. Друге – обмеження на купівлю валюти на суму 12 тисяч гривень в день на одну особу.
Проте якщо подивимося на світову практику валютної лібералізації, то валютні операції населення завжди йдуть останніми. Адже вони позитивно на економічний зріст не впливають, як би це неприємно не було. Купівля вами чи мною сотні доларів не вплине позитивно на зростання економіки.
Порадьте, як українцям зберігати заощадження? Чи є альтернативи депозитам?
– Якщо люди не довіряють національній валюті, можуть розміщувати депозити в іноземній. Державні банки пропонують поки що високі ставки по валюті. Але я думаю, це тимчасово. У доларах чи євро - це вже як кому подобається. По гривневих депозитах ставки також досить високі.
П'ятирічні облігації Міністерства фінансів - цікавий інструмент. Але для населення, на жаль, він досить складний.
2 
8642
Коментарі
1