Чужий проти хижака: Кропачов обійшов ДТЕК на повороті

Поставки китайського обладнання на держшахти ріжуть очі енергомонополісту.

Про це пише Politeka.

На енергетичному ринку черговий переполох. Державні шахти, які не оновлювали свої виробничі потужності, різко стали закуповувати нове обладнання, щоб збільшувати видобуток. Але при цьому поставки техніки дісталися не вітчизняному виробнику, а дилеру китайського машинобудівного гіганта Sany Group. Свій шматок пирога на держзамовленнях розраховували отримати і у вхідній в бізнес-імперію Ріната Ахметова Corum Group, і в ряді європейських компаній. Але поки по співвідношенню ціна-якість китайці перемагають.

"Нові-старі" китайці

Головний конкурент Corum і європейських компаній на держтендерах сьогодні - ТОВ "Сани Україна" - спільне підприємство компанії "Укрдонінвест" Віталія Кропачова і дочірнього підприємства афілійованої з Sany Heavy Equipment "Шеньянского Інвестиційної Компанії "Чжунсінтай". Компанії пред'являють невеликий установчий капітал (1000 грн.) та відсутність будь-якого досвіду поставок. Мовляв, тільки завдяки тому, що в "схемі" бере участь Віталій Кропачов - це вже повинно означати корупційну складову. Однак цей аргумент наштовхується на ряд нестиковок.

Sany далеко не новачок на українському ринку. Компанія з 2011 року поставляла сюди обладнання, ключовим покупцем техніки був ДТЕК, який регулярно оновлював шахти саме китайськими прохідницькими і очисними комбайнами. При цьому, маючи "свого" постачальника - Corum Group - ахметовські енергетики не дуже прагнули спочатку купувати китайське обладнання.

Коли були здійснені перші поставки, в керівництві ДТЕК була дана команда "вбити" китайську техніку якомога швидше (китайці пообіцяли повернути гроші, якщо обладнання не витримає випробувальний термін). Стояло завдання переконатися, що китайське не варте своїх грошей - і спокійно повернутися до поставок від "сестринської" фірми. Але план провалився. Незважаючи на те, що техніку поставили на умовах, в 2 рази більш жорстких, ніж ті, на які вона розрахована, комбайни не зламалися. Після цього ДТЕК перейшов на закупівлі у Sany і продовжував проводити їх до початку війни в 2014 році. Sany поставила ахметівцям кілька десятків одиниць техніки.

Після того, як ДТЕК втратив значну частину шахт, а Corum залишився з одним тільки заводом з виробництва гірничо-шахтного устаткування в Харкові - китайський бізнес встав перед вибором - йти з країни або залишатися, але шукати партнерів для розширення, оскільки ринок став занадто маленьким. Таким партнером міг стати ДТЕК/Corum. Однак його керівництво не змогло домовитися з китайцями про взаємодію.

Більше, ніж оновлення шахт

В результаті пошуків Sany вийшла на "Укрдонінвест" Кропачева і запропонувала співпрацю. У відповідь Кропачов запропонував не тільки реалізовувати дилерський контракт, але і розглянути проект великовузлового складання техніки, щоб мати можливість розширюватися на ринки сусідніх країн. Після ряду зустрічей і меморандумів про співпрацю, "Укрдонінвест" домовився про низку проектів не тільки в сфері гірничо-шахтного устаткування, але і про будівництво вітропарку і постачання автодорожньої техніки (про що розповів в інтерв'ю Економічній правді) - в цих секторах Sany також займає лідерські позиції. У лютому був підписаний великий меморандум про співпрацю з Sany Group, який дасть можливість перейти до безпосередньої реалізації проектів.

Природно, ДТЕК ця історія малоприємна: адже їх обійшли на повороті з таким великим портфелем проектів. І цілком ймовірно, що тепер китайську техніку для поновлення своїх шахт ахметівській компанії доведеться купувати у Кропачова на його ж умовах. Більш того, виходячи зі співвідношення ціни/якості/ресурсу вироблення комбайнів Sany, більшість державних тендерів теж будуть, швидше за все, за китайським постачальником і його українським дилером.

Станом на кінець березня, за даними Prozorro, "Сани Україна" виграла тендерів вже більш, ніж на 750 млн грн. З них вже завершені тендери на поставку обладнання на ДП "Ммрноградуголь" - на 232 млн грн., на ДП "Селідоввугілля" - на 399 млн грн., На ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське-1" - 120 млн грн. Ще на 73 млн грн. заявки розглянуті, але тендерні процедури не завершені. При цьому, за даними ЗМІ, загальний обсяг очікуваних закупівель обладнання на держшахти в 2019 році - перевищує 1,2 млрд. грн.

Звичайно, такі обсяги поставок розбурхують уяву і європейських машинобудівників (представлених місцевими дилерами), і вітчизняних заводів.

Однак за фактом вони навряд чи зможуть змагатися з китайським конкурентом. По-перше, за обсягами виробництва. Китай - світовий лідер у видобуванні вугілля (понад 50% чорного золота добувається саме там), відповідно, машинобудівні потужності там заточені на великі обсяги виробництва. Заводи Sany випускають до 40 комбайнів на місяць, в той час як українські та європейські ледь витягують 8-10 одиниць техніки в рік. Це істотно відображається на собівартості в перерахунку на ресурс видобутку.

По-друге, при незначній різниці в ціні, у китайських машин ресурс в 1,5 рази більше, ніж у конкурентів. Наприклад, ось закуплена ДП "Селідоввугілля" в минулому році техніка - скребковий конвеєр чеського виробництва СЗК 190/642 - який ТОВ "Шахта 1-3 Новогродівська" поставило за 83,4 млн грн. Його ресурс - 2 млн тонн вугілля. При цьому вже в цьому році "Сани Україна" поставить на це ж підприємство аналогічний скребковий конвеєр за 89,5 млн грн., але з гарантованим ресурсом до капремонту в 3 млн тонн.

Фахівці знають, що ряд шахт в Україні, що не оновлювали обладнання по 10-15 років, працюють на дуже низькому рівні видобутку. Деякі добувають не більш 50-100 тонн на добу при потенціалі не менше 1-1,5 тис. тонн. Модернізація обладнання дозволить не тільки наростити видобуток, а й істотно знизить залежність державних шахт, які увійдуть в Національну вугільну компанію, від дотацій з бюджету. При цьому якщо на ринок готові виходити й інші виробники обладнання - це лише прискорить процес відродження вугільної галузі. Втім, поки критики схильні лише шукати #зраду в будь-якому хорошому починанні.