– Майдан ничему не научил и ничего мне не дал, кроме проблем. Клиентов стало меньше, заработки упали. А потом и вовсе нас разогнали, – каже Євген чотири роки тому.

Коли 2013-го почався Майдан, працював барменом у кафе в центрі Києва. За місяць протестів власник закрив заклад.

– Не просто уволил, а зарплаты даже не выплатил за последний месяц работы. Говорит: "Идите к протестующим и с них деньги спрашивайте. Это они бизнес разорили", – розповідає Євген. – Я приезжий, в Киеве с девушкой снимаем квартиру. Чтобы ее оплатить – пришлось у родителей деньги в долг брать. Потом еще несколько месяцев подработками перебивался. Это сейчас нашел работу. И то в средненьком заведении на окраине города. Вот и все, что я получил от революции.

З Євгеном далі спілкуємося рідко. Здебільшого вітаємо один одного з днями наро­дження. Але з тиждень тому зустрічаю його за перекуром на вході у ресторан на Хрещатику. Під курткою товариша – вишиванка.

– Працюю тут барменом, – каже. – Батьків давній друг, виявляється, ресторанним бізнесом займається. Прилаштував. Зарплата – в доларах. Чайові такі, що за рік можна зібрати на відпочинок за кордоном. Власник хороший. Хлопцям на передовій помагає. Колишній майданівець.

– А ти хіба не проти Майдану був? – перепитую.

– Поміняв думку. А ще революція навчила мене говорити українською

×