Фото: Анатолій Гаєвський

7:50

На Майдані Незалежності збирається кількасот людей. Військові, ветерани, цивільні. Шикується почесна варта.

Майданом несуть тіло загиблого Героя України, лейтенанта Тараса Матвіїва. 31-річний офіцер загинув 10 липня, рятуючи під час обстрілу побратимів.

"Близько 20:00 позицію біля села Троїцьке, якою командував лейтенант Тарас Матвіїв, атакували окупанти. Били з 120-міліметрових мінометів. Одна з мін потрапила у бліндаж, де було двоє вояків. Він загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу – витягнув двох своїх бійців і відніс у безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками смертельно поранила Тараса", – розповіли у пресслужбі 24 ОМБр ім. Короля Данила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти застосовують тортури для вибивання потрібних свідчень

Уродженець Львівщини, до війни Тарас працював журналістом. Був учасником Революції Гідності, ініціював створення пошукової групи зниклих безвісти на Майдані. З початком війни пішов добровольцем у батальйон "Карпатська січ".

У вересні позаторік вступив на курси лідерства Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. З 2019 року проходив службу у 24-й ОМБр ім. Короля Данила.

08:05

Під звуки Державного Гімну почесна варта розгортає над труною героя Прапор України. Ним домовину накривають.

13 липня президент присвоїв Тарасу Матвіїву звання Героя України посмертно. "Золоту Зірку" сина міністр оборони України вручає батькові – Тарасу Григоровичу.

"Єдиного сина втратила мати Валентина Павлівна, батько Тарас Григорович. Український народ завжди пам'ятатиме офіцера. Наказом міністра оборони, Тарасу Тарасовичу присвоєно чергове військове звання, лейтенант. Посмертно", - під час вручення ордена каже міністр оборони Андрій Таран.

На прощанні був також головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак:

"Подвиг лейтенанта Матвіїва буде яскравою сторінкою вписаний в історію боротьби нашої держави за незалежність і територіальну цілісність. Від себе і всього особового складу Збройних сил України висловлюю щирі слова співчуття батькам, рідним, друзям, близьким лейтенанта Матвіїва. І знаю, що він житиме серед нас, доки ми будемо його пам'ятати".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тіло вбитого медика та поранений боєць досі залишаються на полі бою

Поруч із батьком загиблого героя стоїть ветеран Мирослав Гай. Разом із Тарасом Матвіївим був у третій сотні Самооборони Майдану.

"Наші намети стояли біля Лядських воріт. Революцію Гідності можна назвати початком російсько-української війни. Тому що Майдан стояв саме за незалежність України", - каже Мирослав Гай.

Люди довгою стрічкою тягнуться до домовини, стають навколішки, кладуть квіти. Біля почесної варти - вінок білих троянд, увінчаний синьо-жовтою стрічкою з написом "Від президента України Володимира Зеленського".

За пів години командир почесної варти шикує бійців. Труну виносять з Майдану. Люди встають навколішки. Коли вартові вантажать домовину в автомобіль, скандують "Герої не вмирають!"

Неподалік автівки батько Тараса Матвіїва тримає щойно переданий орден. Від коментарів відмовляється, тихо промовляє: "Вже їдеш, синку, додому".

×